Ми йдемо скорочено - Голобородько Василь

Ми йдемо по Україні:

від степів до гір,

від лісів до морів —

звідусіль виходимо на прадавні шляхи,

і немає нам ліку.



Ми чинимо волю наших прадідів,

це вони нас послали у путь,

щоб ми йшли нашою віковічною землею

,із нашими багатолюдними містами,

із нашими тихомрійними селами,

із нашими золотоверхими церквами.



Ми гордо йдемо шляхами України:

ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди,

щоб подивитись на нас, гордо йдучих,

ви, які визираєте з-за рогу, як вороги,

щоб подивитись на нас, гордо йдучих, —

ви всі бачите, як ми гордо

йдемо дорогами України.



Ми йдемо,

не вимагайте від нас доказів нашої прихильності

до руху,

не,вимагайте пояснень причин, що привели нас

у рух.

Марна ваша справа — виставляти проти нашої ходи

контраргументи, що ви їх здобуваєте із мертвих

джерел,

намагаючись зупинити нашу ходу,

марна ваша справа — ми йдемо.



Ми йдемо по Україні,

пов’язані вишиваними дівочими руками

рушниками,

і радість сяє в наших очах.



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Вірш В. Голобородька "Ми йдемо" написаний верлібром, але має чіткий внутрішній ритм, внутрішню наснагу. Ліричний герой поезії відчуває себе часточкою великого народу, який нарешті здобув волю і тепер гордо йде по світу, незважаючи на заздрість сусідів і злобу ворогів. "Ми" пройшли через утиски, заборони, кров і знущання, але зберегли свою мову, свої традиції, свою гідність та честь. Тому гордо йдемо вперед, до процвітання й добробуту, до миру й злагоди, і ніхто не зупинить нас.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать