Маяло житечко, маяло скорочено - Календарно-обрядові пісні

Маяло житечко, маяло,

Як у полі стояло,

А тепер не буде маяти,

А буде в стодолі (1) лежати.

До межі, женчики, до межі,

Бо мої пиріжечки у діжі.

До краю, женчики, до краю,

То я вам пиріжечка покраю.

Котився віночок по полю,

Просився у женчиків додому:

— Возьміте мене, женчики, з собою

Та занесіть мене до господаря в стодолу,

Бо я вже в чистім полі набувся,

Буйного вітречку начувся.

Од ясного сонечка нагрівся,

А дрібного дощику напився;

Нехай же я у стодолі одпочину,

Поки вивезуть знову на ниву.



(1) Стодола (клуня) — будівля для зберігання врожаю, для молотьби.



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Збирання врожаю, жнива — це вінець праці хлібороба, його надій та сподівань. Тому ця праця, хоч і була важкою, усе ж вважайся святом, супроводжувалася піснями. Коли поверталися додому, кращій жниці одягали на голову вінок із колосся, прикрашений квітами. Перший сніп (або останній) урочисто несли додому, ставили на покуті й тримали до Різдва. Хліб — невід'ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною, і в обжинковій пісні "Маяло житечко, маяло..." жито виступає як дійова особа.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать