Красний Іванко і закляте місто скорочено - Народні казки

Якось одна бідна жінка пішла сама до міста. По дорозі зустрівся їй незнайомий чоловік, який сказав, що може виручити її з бідності, якщо вона продасть те, про що сама не знає. Жінка, не здогадуючись, про що йдеться, погодилась. А не знала вона про дитину, яку вже носила під серцем.

Коли повернулася додому, в її хаті було повно грошей і всякої їжі, що чорт понаносив. Тільки через деякий час зрозуміла, що продала ще не народжену дитину.

Народила жінка дитя, назвала Іванком. Хлопчик ріс як із води, був гарним, розумним, добре вчився, коли пішов до школи. А жінка стала плакати й боятися, що відберуть у неї найдорожче. Син помітив смуток матері й розпитав про все. Пішов до Діда-всевіда і розповів йому про материну журбу. Мудрець сказав, що в двадцять років прийдуть по нього додому злі духи. Але вони не візьмуть його, якщо він ні до кого не заговорить.

Так і сталося. Прийшли чорти у вигляді великих панів, почали говорити з господарем, але той не відповідав. Тоді нечисті вхопили Івана, занесли на чортівську гору, стали сікти його й гукати — хлопець не відгукувався. Опівночі лише дали йому спокій.

Іванко, трохи отямившись, спустився з гори до заклятого міста, у якому все було чорне від прокляття. Зайшов у палац, ліг і заснув. Уранці прийшла принцеса, теж чорна, принесла хліба. Говорить до нього, а він мовчить, боїться відповідати. Панночка сказала, що він своїм мовчанням рятує її від прокляття і якщо буде терплячим та мужнім до кінця, то виручить усе місто.

Наступні три ночі чорти мучили Івана, але він не здавався й не вимовив жодного слова. Коли напівживий повернувся в палац, його гріла принцеса — тепер уже біленька — й подякувала, що зняв із міста Проїма прокляття. Потім покликали лікаря, котрий швидко кував юнака.

Іван зрозумів, що вже можна говорити з дівчиною, бо то чиста душа. Поговорили трохи та й закохалися один в одного. Йшло діло до весілля. Але Іван сказав, що не годиться одружуватися без благословіння матері.

Привіз Іван свою матір, став царем, і жили вони довго й щасливо.



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Головна думка казки — треба мужньо та стійко зносити важкі миттєві випробування, тримати слова. А ще — шанувати своїх рідних, не забувати про них і в горі, і в радості. І пам'ятати, що необдумані вчинки, прагнення швидкого багатства можуть призвести до сумних наслідків.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать