Життя і творчість Григорія Чупринки

Чупринка Григорій Оврамович народився 15 листопада 1879 р. в містечку Гоголеві на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Гоголівській народній школі, в Київській та Лубенські гімназіях. Був ув’язнений за участь в революції 1905 р. З 1910 р. постійно жив у Києві. Застрелений чекістами, які провадили облаву в Броварському лісі, коли вертався в Гоголева до Києва. Це сталося 28 серпня 1921 р. Відтоді виникла фальшива версія про участь Г.Чупринки у Всеукраїнському повстанському комітеті, чого насправді не було.

О ні, Поет – не гладіатор,
Що бавить натовп цирковий!
Поет – пророк, Поет – новатор
І вільний мучень життьовий.

В людських ганебних наріканнях
Огнистим цвітом він цвіте
І в світових сліпих блуканнях
До правди впевнений іде.

Г.Чупринка – автор поетичних збірок “Огнецвіт” (1909), “Метеор” (1910), “Ураган” (1910), “Сон-трава” (1911), “Білий гарт” (1911), “Контрасти” (1912), “Поезії: В 3 т.” (1918), поеми “Лицар-Сам” з додатком дев’яти поезій (1913). Його лірика засвідчила підпорядкованість українського слова музичному ритму, силу звукового образу, естетизацію мови, імпресіоністичну настроєність “сяйва мрій”. Вона, як і лірика інших модерністів – М.Вороного, О.Олеся, мала великий вплив на сучасників, розкривала нові можливості української поезії.

Останній звук моєї ліри…

Останній звук моєї ліри
Не буде криком безпорадним,
Не буде стогоном зневіри,
А гімном радісно-принадним
Того співця, що лине і ирій
Перед морозом повновладним.

Той звук лишить благословіння
Співцям весни, співцям прийдешнім,
Пророкам вільного творіння,
Серцям палким, умам безмежним,
Що власним полум’ям горіння
Освітять путь мерцям тутешнім.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать