Форми розвитку виробничих систем

Виробнича система характеризується інтенсивністю процесів, зумовлених входом до системи затрат ресурсів і виходом результатів виробництва. Вхідна частина ресурсів характеризується низкою факторів X = (х_1, х₂ ,. .., х_т ) (рис. 5.1), які впливають на виробничий процес. Тоді інформація Q на виході системи характеризує її стан, причому значення Q залежить від стану всіх входів, тобто

Q =f (х)

Ця функція визначає показник якості виробничого об'єкта і його працездатність.

Якщо розглядати Q =f (х) для кожного аргументу, то можна обчислити ефективність кожного ресурсу у випуску продукції і всього виробництва в цілому. Припустимо, що х₁ — трудові ресурси, х₂ — матеріальні і х₃ — сировинні.

Ефективність системи можна виміряти і за відношенням результату до затрат усіх ресурсів. Наприклад, треба визначити показник продуктивності праці, який становитиме

Аналогічно показник фондовіддачі

Для оцінки критеріїв розвитку виробничо-технічної бази беруть такі показники, які характеризують основну діяльність - технічної служби автотранспортних і автообслуговуючих підприємств: програма технічного обслуговування і ремонту; фонд заробітної плати ремонтно-обслуговуючого персоналу; виробничі фонди (устаткування, конвеєрні лінії, підйомно-транспортні засоби, оснастка, верстати, та ін.);

обсяг кооперованих поставок; трудові і матеріальні затрати; якість технічного обслуговування і ремонту автомобілів; продуктивність праці ремонтно-обслуговуючого персоналу; рівень оснащеності праці ремонтних робітників.

Прийняття рішення про той чи інший напрям виробничо-господарської діяльності підприємств охоплює низку етапів, починаючи з підготовки вихідної інформації і закінчуючи техніко-економічною інтерпретацією досягнутих результатів. Діяльність виробничо-технічної бази аналізують за такою схемою: характер зміни показників затрат; зміна показників, що характеризують результати виробництва; зміна показників, які визначають ефективність роботи технічної служби.

Залежно од відносного значення того чи іншого показника у фіксованій діяльності виробництва визначають незалежні напрями розвитку виробничо-технічної бази.

Для першого напряму розвитку виробництва характерні такі співвідношення у схемі: «затрати — результати— ефективність». Значення показників ефективності нижчі від показників затрат і результатів. Це свідчить про те, що розвиток виробничо-технічної бази пов'язаний із збільшенням програми технічного обслуговування і ремонту, зростанням виробничих фондів підприємства і матеріальних затрат. При цьому трохи збільшується продуктивність праці ремонтно-обслуговуючого персоналу, що можливе при випереджаючому зростанні обсягу робіт на технічному обслуговуванні і ремонті порівняно із зростанням кількості працюючих, причому збільшення кількості працюючих супроводиться пропорційним зростанням фонду заробітної плати. Проте кінцевий результат за розглядуваний період визначається інтенсивнішим зростанням затрат порівняно із зростанням прибутку. Цей напрям розвитку можна інтерпретувати як тактику, спрямовану на концентрацію виробничо-технічної бази, що спричинена зосередженням рухомого складу у великих автомобільних господарствах.

Для другого напряму розвитку виробничо-технічної бази характер не зростання показників ефективності і відносно стабільний стан показників затрат.

Аналіз усієї сукупності показників свідчить, що зростання продуктивності праці результат.зменшення трудових затрат і відповідного скорочення кількості працюючих. Це підтверджується скороченням фонду заробітної плати робітників.

При такому напрямі розвитку виробництва трохи скорочуються виробничі фонди і збільшується механоозброєність праці. Динаміка зміни показників основної діяльності виробництва в пов'язуванні з його ефективністю дає підстави вважати, що другим напрямом розвитку є поглиблення спеціалізації виробничо-технічної бази за видами обслуговування і ремонту.

Третьому напряму розвитку властива тенденція збільшення виробітку на одного працюючого, зростання затрат на кооперовані поставки і підвищення ефективності виробничо-технічної бази. При цьому виявляється яскраво виражена тенденція зниження матеріальних затрат. Цього досягають, удосконалюючи технологічні процеси технічного обслуговування і ремонту та підвищуючи рівень механізації виробництва.

Аналіз виробничих процесів на автопідприємствах показав, що цей напрям розвитку пов'язаний із розширенням кооперування виробництва та його структурних підрозділів.

Четвертий напрям розвитку виробничо-технічної бази пов'язаний із зниженням матеріальних затрат та зміною обсягу трудомісткості технічного обслуговування і ремонту рухомого складу без збільшення основних фондів підприємства. Така ситуація добре узгоджується з висновком про те, що зміна обсягу виробництва є наслідком розглядуваного напряму розвитку та посилення спеціалізації. Скорочення матеріальних затрат у цей період сприяє збільшенню питомої ваги сучасного високопродуктивного технологічного устаткування.

Таким чином, характер зміни локальних показників свідчить про перебудову виробництва, яка супроводиться істотними структурними зрушеннями в технології, організації та е

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать