Технічне обслуговування рульового механізму ЗИЛ-130

Тема: Технічне обслуговування рульового механізму автомобіля ЗИЛ-130

ЗМІСТ

1. Будова рульового керування автомобіля ЗИЛ-130. 3

1.1 Рульове керування. 3

1.2 Рульовий механізм………………………………………………………......5

1.3 Рульовий привод………………… …………………………………………9

2. Технічне обслуговування рульового механізму ЗИЛ-130……………....11

2.1 Експлуатаційні регулювання рульового механізму………………………11

2.2Несправності рульового керування…………… …………………...........15

Перелік використаної літератури…………………………………. 18

1. БУДОВА РУЛЬОВОГО КЕРУВАННЯ АВТОМОБІЛЯ ЗИЛ-130

1.1 Рульове керування

Зміна напряму руху автомобіля здійснюється поворотом передніх коліс за допомогою рульового керування. До рульового керування відносять рульовий механізм і рульовий привод.

Обертання рульового колеса через рульовий механізм передається на важелі і тяги рульового приводу, за допомогою яких повертаються керовані колеса.

У кабіні автомобіля встановлений рульовий стовпчик з рульовим колесом. Рульовий стовпчик у верхній частині закріплений до панелі приладів автомобіля хомутом, а в нижній частині - до картера рульового механізму за допомогою втулки [2].

1.2 Рульовий механізм

Рульовий механізм збільшує зусилля, передане від рульового колеса до сошки, полегшуючи цим поворот керованих коліс.

На автомобілі ЗИЛ-130 рульове керування (рис.1.1.) має гідропідсилювач, призначений для зменшення зусилля, затрачуваного для повороту коліс і зм'якшення поштовхів від нерівностей дороги, переданих на рульове колесо. Гідропідсилювач об'єднаний у один агрегат з рульовим механізмом. До рульового механізму з гідропідсилювачем відносяться рульовий стовпчик, карданний вал із двома зчленуваннями і рульовий механізм [2].

Рульовий механізм (рис.1.2.) автомобіля ЗИЛ-130 складається з картера, гвинта з гайкою на циркулюючих кульках, рейки, виготовленої разом з поршнем, гідропідсилювача і зубцюватого сектора, виконаного заодно з валом рульової сошки.

Рис. 1.1

Рульовий механізм автомобіля ЗИЛ-130:

/ — рульовийй механізм, 2 — гідронасос; 3 — кярданний вал; 4 — рульова колонка

Гайка рульового механізму жорстко закріплена усередині поршня-рейки. Зубцювата рейка і зубцюватий сектор мають зуби, товщина яких змінюється по їх довжині. Це дозволяє регулювати зазор у зачепленні рейка-сектор регулювальним гвинтом, укрученим у бічну кришку картера. Для зменшення тертя між гвинтом і гайкою в їхньому різьбленні циркулюють кульки. На поршні-рейці маються пружні розрізні чавунні кільця, що забезпечують щільну його посадку в картері-циліндрі кермового механізму.

Обертання рульовогоового вала перетвориться в поступальний рух поршня-рейки в результаті переміщення гайки по гвинті. Зуби поршня-рейки повертають сектор, а разом з ним вал із сошкою.

На картері рульового механізму встановлений клапан керування. Насос гідропідсилювача лопатевого типу подвійної дії (має дві камери) з бачком і фільтром закріплений на двигуні і приводиться в дію клиноподібним пасом від шківа колінчастого вала. Насос з'єднаний із клапаном керування двома шлангами: шлангом високого тиску, по якому підводиться оліва від насоса, і шлангом низького тиску (зливу), по якому олива повертається до насоса. Під час руху автомобіля по прямій дорозі клапан знаходиться в середноьму положенні й олива з насоса перекачується в бачок. При повороті вправо клапан, переміщуючись вниз, відкриває доступ оливі в простір над поршнем-рейкою. У результаті тиску оливи на поршень-рейку зменшується зусилля, що затрачається на поворот рульового колеса. При повороті кермового колеса вліво клапан переміщається нагору і відкриває доступ оливи під поршень-рейку, у результаті чого полегшується поворот коліс вліво [3] .

Рис.1.2.

Будова рульового механізму із вбудованим гідропідсилювачем:

1-картер;2 — гвинт; 3— гайка; 4 — кульки; 5— рульовий вал; 6 — корпус клапана; 7— золотник; 8— вал сошки; 9 — зубчастий сектор; 10 - поршень-рейка

Рис. 1.3.

Схема роботи гідропідсилювача:

а — нейтральне положення; б, в — поворот коліс праворуч і ліворуч відповідно;

1-бачок гідронасоса; 2-ротор насоса; 3-перепускний клапан; 4-запобіжний клапан;

5-нагнітальний трубопровід високого тиску; 6-гвинт рульового механізму; 7-золотник; 8- реактивний плунжер; 9-кульковий клапан; 10-корпус клапана керування;

11-вал сошки; 12-картер рульового механізму; 13-зливальний трубопровід

Коли двигун працює, насос гідропідсилювача подає оливу під піском у гідропідсилювач, унаслідок чого під час повертання підсилювач розвиває додаткове зусилля, що прикладається до рульового привода. Принцип дії підсилювача ґрунтується на використанні тиску оливи на торці поршня-рейки, який створює додаткову силу, що пересуває поршень і полегшує повертання керованих коліс.

Положення деталей гідропідсилювача (рис. 1.3,а) відповідає прямолінійному рухові автомобіля. В цьому разі олива перекачується Насосом через клапан керування, оскільки нагнітальний трубопровід 5 сполучається зі зливальним 13 через золотник 7, що займає середнє положення під дією пружин реактивних плунжерів 8 і тиску оливи. Надлишкового тиску в порожнинах А і Б гідропідсилювача помає.

Коли колеса автомобіля повертаються направо (рис. 1.3, б) гвинт викручується з гайки, і золотник також переміщується вправо. З

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать