Характеристика засобів діагностування електрообладнання АТЗ

Характеристика засобів діагностування електрообладнання АТЗ

1. Загальна класифікація засобів діагностування

До засобів діагностування відносять діагностичне устаткування, оснащення і діагностичні прилади (стенди), які класифікуються за різними ознаками: типом живлення, мобільністю, видом індикації, місцем проведення діагностичних операцій, ступенем локалізації несправності, функціональним наповненням (рис 1).

Найбільш переважними з позицій мобільності є прилади, які мають автономне живлення (батарейки), і прилади, що підключаються до акумуляторної батареї (АКБ) автомобіля.

Переважними з позиції функціонального наповнення і використання засобів індикації є прилади, які живляться від промислової мережі. Недоліком такого типу приладів є їх прив'язка до місць підключення живлення.

Для деяких приладів потрібна імітація живлення бортової мережі електропостачання і підвищена напруга промислової мережі для забезпечення сервісних функцій. У такому випадку застосовується комбіноване живлення, що забезпечується автономною АКБ і промисловою мережею.

За мобільністю розрізняють переносні, пересувні, стаціонарні, настільні й вмонтовані засоби діагностики.

До переносних відносять найпростіші й універсальні прилади. Живлення таких приладів здійснюється від автономної батарейки чи АКБ автомобіля. Деякі найпростіші прилади є пасивними (не мають джерела живлення). Переносні прилади є портативними або виконані у вигляді "діагностичної валізи". Використовуються при технічному обслуговуванні автомобіля і проведенні ремонтних операцій на його борту.

Пересувні прилади мають роликові візки і комплектуються автономними АКБ. В них передбачається підключення живлення від промислової мережі й використання приладів індикації різного типу. Такі прилади мають значні масогабаритні параметри, їх застосування не завжди виправдане при оперативному діагностуванні. Основними перевагами пересувних приладів є необмежений діапазон значень діагностичних параметрів, що вимірюються, і

можливість діагностування силових елементів (АКБ, стартер, генератор) безпосередньо на борту автомобіля.

Стаціонарні стенди розраховані на живлення від промислової електромережі і магістралі стиснутого повітря. Мають максимальне функціональне наповнення, комплектуються периферійними пристроями, додатковими датчиками та адаптерами. Стаціонарні стенди використовуються як на постах діагностування, так і у електровідділеннях.

Настільні прилади діагностування та технічного обслуговування елементів електрообладнання в більшості випадків мають живлення від електромережі, їх використання передбачено в електровідділеннях.

До вмонтованих засобів відносять штатні прилади оперативного контролю системи контрольно-вимірювальних приладів (КВП), системи вмонтованих датчиків (СВД), бортові системи контролю (БСК) і бортові діагностичні системи (БДС). Застосування СВД дозволяє підвищити оперативність і знизити витрати на проведення операцій діагностування, що пов'язані з підключенням діагностичного устаткування. Бортові системи контролю дозволяють одержати діагностичну інформацію в процесі руху автомобіля і попереджують водія про необхідність технічних впливів на системи, які пов'язані з безпекою руху автомобіля. Бортові діагностичні системи, крім датчиків, що знімають оперативну інформацію, у своєму складі мають електронний блок обробки сигналів (контролер) і монітор для відображення інформації у вигляді, зручному для сприйняття водієм. До БДС можна віднести системи самодіагностики (ССД). Об'єктами контролю в цьому разі є системи управління ДВЗ, підвіскою, трансмісією, антиблокувальні гальмові системи.

У засобах діагностування використовуються прилади що показують з різним видом індикації: стрілочні, цифропоказуючі, осцилоскопічні, стробоскопічні, світлосигнальні, моніторні, проекційні, друкуючі, мовні.

Прилади зі стрілочною індикацією мають найбільше розповсюдження завдяки простоті та зручності спостереження за вимірювальною інформацією при її стаціонарних змінах. До недоліків таких приладів слід віднести порівняно невисоку точність, слабку стійкість до перешкод, певну орієнтацію при вимірюваннях, недостатню надійність і вібростійкість.

Цифропоказуючі прилади дозволяють досягти високої точності, чутливості до змін діагностичного параметра, не вимагають певної орієнтації і не чуттєві до зовнішніх впливів. Однак спостереження значень діагностичного параметра під час його динамічних змін ускладнено через дискретизацію показань індикатора за часом такту аналізу вимірювальної інформації. Крім того, для реалізації цифропоказуючої індикації необхідно мати пристрій електронної обробки (АЦП, дешифратор), що підвищує вартість приладу.

Найбільш переважними при вимірюванні періодичних динамічних процесів у системі електрообладнання є прилади осцилоскопічного типу індикації. Осцилографи дозволяють одержувати найбільш детальну (у ряді випадків надлишкову) інформацію про стан системи. За допомогою автомобільних осцилографів можна одержувати послідовне, растрове і суміщене зображення сигналів на екрані. Це значно спрощує аналіз діагностичної інформації при ідентифікації однорідних параметрів (вторинні кола запалювання по циліндрах ДВЗ). До експлуатаційних обмежень осцилографів можна віднести значну їх вартість і живлення від промислової електромережі.

При реалізації діагностичних приладів з великим функціональним наповненням ви