Особливості фінансових правовідносин

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з предмету: “Фінансове право України”

1. Особливості фінансових правовідносин

Фінансові правовідносини – це один із видів суспільно-правових відносин, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та регулюються фінан­сово-правовими нормами (встановленими державою правилами поведінки учасників суспільних відносин, що виражені в їх юридичних правах і обов’язках). Простіше кажучи, це урегульовані нормами права відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності.

Структуру фінансових правовідносин складають:

- суб’єкти. Це юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути потенціальними, реальними учасниками фінансових правовідносин

- об’єкти як вже вказувалося вище – це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Об’єкт фінансових правовідносин пов’язаний з інтересом управомоченої державної сторони.

зміст – права і обов’язки учасників, що встановлені фінансово-правовими нормами. Суб’єктивні права – це належна уповноваженій особі (фінансовому або кре­дитному органу) для задоволення її (тобто держави, від імені якої він висту­пає) інтересів міра дозволеної поведінки, забезпечена юридичними обов’язками другої сторони відносин. Саме обов’язки другої сторони фінансових відносин, які містяться у нормі, і є гарантією додержання прав уповноваженого державою органу. Обов’язок же другої сторони фінансових відносин може полягати в утриманні від дій або, навпаки, виконання обов’язку.

Юридичний обов’язок – це приписана зобов’язаному суб’єкту і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якої повинен дотримуватися цей суб’єкт. Ним може бути і фінансовий орган.

- юридичні факти – тобто підстави виникнення правових відносин (нормативно-правові акти). Проте для виникнення фінансових правовідносин видання закону недостатньо, бо в них установлюються типові ознаки для виникнення фінансових правовідносин. Наприклад, податкове законодавство встановлює типову ознаку податкового суб’єкта – наявність самостійного джерела доходів. Для того щоб громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, був суб’єктом податкових правовідносин, необхідний індивідуальний фінансовий акт – декларація про доходи, які одержав цей громадянин.

Зміна або припинення фінансових правовідносин також здійснюється на підставі нормативного акта, в якому передбачаються факти і події.

У фінансових правовідносинах проявляються суб’єктивні права їх учасни­ків, тобто йде безпосередній вплив на фінанси, оскільки приписи держави з приводу мобілізації, розподілу або використання коштів, що складають централізовані і децентралізовані фонди, реалізуються в поведінці людей, які беруть участь у цій діяльності.

Що стосується функцій фінансово-правових відносин, то можна виділити такі:

- вказівка на коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фінан­сово-правової норми;

- закріплення конкретної поведінки юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу і використання фондів грошових ресурсів;

- це умова можливості приведення в дію юридичних засобів забезпе­чення суб’єктивних прав і використання обов’язкових учасників фінансових правовідносин.

Особливості фінансових правовідносин:

a) виникають лише у сфері фінансової діяльності держави і пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів, тобто вони завжди мають грошовий характер;

b) одним із суб’єктів цих відносин обов’язково є держава, яка бере участь без­посередньо або через уповноважені нею фінансові або кредитні органи, що зумовлює нерівне положення об’єктів правовідносин. У фінансових правовідносинах не буває рівності сторін. Уповноважена державою сторона фінансових правовідносин наділена правом привести в дію юридичні засоби, що забезпечуються фінансові приписи держави, бо вона виступає в інтересах держави в цілому;

c) об’єктом фінансових правовідносин є кошти або грошові зобов’язання, пов’язані з формуванням, розподілом або використанням фондів грошових ресурсів;

d) виникають, змінюються і припиняються не за волевиявленням сторін, а за законом чи іншим нормативним актом.

Держава для її безперебійного функціонування повинна постійно керувати фінансовою діяльністю. В зв’язку з цим у фінансових відносинах вона виступає як владний суб’єкт, що за допомогою законодавства розпоряджається майном (у даному випадку це майно – кошти); відносини, що виникаються при цьому, мають владно-майновий (грошовий) характер.

Ретельна регламентація фінансових відносин за допомогою правових норм сприяє розширенню і зміцненню фінансової бази держави, проведенню соціальних заходів, впливає на рентабельність роботи підприємств і організацій.

2. Класифікація банків за Законом України “Про банки і банківську діяльність”

Згідно Закону України “Про банки і банківську діяльність” банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. товариства з обмеженою відповідальністю або коопер

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать