Проблема проведення експертизи у справах про адміністративні правопорушення

Міністерство освіти і науки України

Донецький Національний університет

Економіко-правовий факультет

Індивідуальна робота з адміністративного права

Виконала

Студентка

2 курсу

Групи 0601 Г

Гусєва Марія

Донецьк 2011дення експертизи у справах про адміністративні правопорушення.

Останнім часом відзначається зростання ролі експерта у проваджені по справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, при вирішенні питання про адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство можливе, а часом і необхідне залучення експерта для вирішення питання про осудність порушника, залучення як експертів фахівців зоологів або орнітологів доцільно при розгляді справ про умисне знищення тварин, занесених до Червоної книги. Необхідна участь як експертів фахівців у галузі метрології, товарознавства та технології провадження у справах про адміністративні проступки в галузі стандартизації, якості продукції, метрології, торгівлі тощо.

У найбільш загальному значенні експертиза – це дослідження і вирішення за допомогою спеціалістів будь-яких питань, що вимагають знань у науці, техніці, мистецтві й професійної майстерності.

Оскільки в КУпАП законодавець детально не врегулював статус експерта, то в науковій літературі його права та обов’язки при проведенні та оприлюдненні експертиз у справах про адміністративні правопорушення висвітленні на доктринальному рівні. При цьому джерельні прогалини усуваються за допомогою аналогії кримінального закону. Таким чином, проблема проведення експертизи у справах про адміністративні правопорушення потребує подальших досліджень.

Нормативними актами, що врегульовують питання призначення експертиз, є, крім ЗУ від 25 лютого 1994р. №4038-XII «Про судову експертизу», низка актів підзаконного характеру: Наказ Міністра юстиції України від 9 червня 2008р. №1163/5 «Про кваліфікаційні класи судових експертів»; Наказ Міністра юстиції України «Про затвердження Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян № від 15 квітня 1997р. №149/7; Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів» від 9 серпня 2005р. №86/5; Наказ Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003р. №170/5 «Про затвердження інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах»; Наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998р. №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».

Серед доказів у справах про адміністративні правопорушення, посідають висновки експерта. Але, незважаючи на велике значення цього джерело доказування, окремі питання проведення експертизи недостатньо врегульовані чинним законодавством. У зв’язку з наявністю недоліків у адміністративному законодавстві України експерти змушені керуватися положеннями, які закріплені в КПК України, за аналогією закону.

Слід зазначити, що з усіх видів криміналістичних експертиз в адміністративному процесі може виникнути необхідність у проведенні балістичної, трасологічної експертиз та експертизи документів. Отже, за аналогією можна припустити, що при проведенні вказаних видів експертиз можна використовувати положення Закону України «Про судову експертизу». До того ж, якщо справа знаходиться у провадженні суду, то зазначені вище положення щодо врегулювання проведення експертиз в адміністративному процесі поширюються і на ці випадки. Але яким чином повинен врегульовуватися порядок здійснення експертиз в адміністративному праві, якщо за своїми формальними ознаками вони не відповідають вищевказаним вимогам, або якщо справа знаходиться у провадженні суду, але попередній збір матеріалів здійснює інший орган? Проведення експертиз у такому випадку не підпадає під дію закону ЗУ «Про судову експертизу», що,безумовно, негативно впливає на якість її проведення, а також безпідставно обтяжує суд(суддів) необхідністю призначення додаткових заходів щодо її проведення.

Необхідно врегулювати зазначену невідповідність шляхом внесення доповнення до ст..1 ЗУ від 25 лютого 1994р. №4038-XII «Про судову експертизу» та викласти її у редакції «Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства, справ про адміністративні правопорушення».

1.Відповідно до навчальних матеріалів(підручників):

- Різновидом даних, що одержуються від людей у формі слів, цифр, графіків та інших прийнятих у суспільстві способів інформаційного впливу, є висновки експертів, думки спеціалістів. Рішення про провадження експертизи приймається суб'єктом, що вирішує адміністративну справу. Проте питання призначення і проведення експертизи законом не регламентуються. Тому на практиці рішення про провадження експертизи оформляється у вигляді направлень, клопотань тощо. Висновки експертів, свідоцтва спеціалістів широко використовуються, наприклад, для визначення стану сп'яніння, належності речовини до наркотичних речовин, розміру шкоди, встановлення вартості товарів та їх якості, характеру забрудне