Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов язку

Реферат з правознавства

Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку.

1.

Санкції за невиконання або неналежне виконання цивільного обов’язку.

2. Поняття, види та форми цивільно-правової відповідальності.

3. Підстави (умови) цивільно-правової відповідаьності.

4. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.

1. - У разі невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку до його порушника може бути застосовано цивільно-правову санкцію.

- Цивільно-правова санкція- це негативний правовий наслідок, встановлений нормою цивільного права, що застосовується до правопорушника у разі невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку.

- За змістом та порядком застосування виділяються три види цивільно-правових санкцій:

- примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку;

- оперативні санкції;

- цивільно-правова відповідальність.

- Примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку

У разі невиконання боржником свого цивільного обов’язку добровільно він може бути примушений до його виконання в примусовому, тобто судовому порядку.

- Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та виманати її передання відповідно до умов зобов’язання.

Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов’язання на користь якого виникло раніше, а коли це не можливо визначити,- кредитор який першим пред’явив позов.

- Оперативні санкції- передбачені договором або актом цивільного законодавства засоби оперативного впливу на боржника, спрямовані на попередження інших правопорушень або зменшення їх шкідливих наслідків.

- не залежать від сили державного примусу;

- застосовуються управненою особою в односторонньому порядку.

- За спрямованістю поділяються на:

1). Оперативні санкції, спрямовані на одностороннє припинення правовідношення (ч.2 ст. 849 ЦК- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору);

2). Оперативні санкції, спрямовані на односторонню зміну правовідношення (ч.2 ст. 678 ЦК- у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати заміни товару).

- Цивільно-правова відповідальність.

2. - Три підходи щодо розуміння суті цивільно-правової відповідальності:

- Суть відповідальності полягає в пкладенні на правопорушника обов’язку перетерпіти певні негативні наслідки. Відповідальість виражається у заміні невиконаного обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку додаткового обов’язку, або у позбавленні права, з якого випливає порушений обов’язок (О.С. Іоффе).

- Суть відповідальності полягає в «охоронному правовідношенні». Цивільна відповідальність це не просто обов’язок особи зазнати в майбутньому певних втрат, а право відношення зміст якого складають взаємні права та обов’язки правопорушника і владного органу держави Малєїн Н.С.).

- Суть відповідальності полягає в ототожненні її із санкцією (засобом державного примусу) (Красавчиков О.А.).

- Суть цивільної відповідальності в реалізації відповідно ї санкції, її реальному застосуванні. Вона завжди лежить за межами головного правовідношення, є по відношенню до нього додатковим заходом.

- Цивільно-правова відповідальність- це застосування уповноваженим державою органом до порушника цивільних прав передбачених договором або актом цивільного законодавства додаткового негативного наслідку майнового або особистого (ст. 277 ЦК- спростування недостовірної інформації) характеру.

Види цивільно-правової відповідальності.

І За підставою виникнення:

договірна (глава 51 ЦК- відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірного зобов’язання);

недоговірна (глава 82 ЦК- відповідальність за заподіяння шкоди).

ІІ Залежно від розподілу прав та обов’язків між суб’єктами зобов’язання з множинністю осіб:

часткова (при частковій відповідальності кожна із зобов’язаних осіб відшкодовує збитки і сплачує неустойку пропорційно до розміру своє частки спільного боргу- ст. 540 ЦК);

солідарна (при солідарній відповідальності кредитор може вимагати відшкодування збитків і сплати неустойки як від усіх боржників разом, так і з кожного з них окремо, причому як повністю так і частині боргу- ст. 542-543 ЦК);

субсидіарна (при субсидіарній відповідальності у разі відмови основного боржника задовольнити вимогу кредитора або відсутності його відповіді на таку вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну (додаткову) відповідальність- ст. 619 ЦК).

ІІІ За обсягом:

повна (ч.1 ст. 1166 ЦК- особа, яка задала шкоду відшкодовує її в повному обсязі);

обмежена (ч.2 ст. 924- перевізник несе відповідальність у розмірі фактично шкоди);

кратна

Форми цивільно-правової відповідальності

І За сферою застосування:

загальна ( відшк

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать