Удосконалення боротьби зі злочинами у сфері використання автоматизованих електронно-обчислювальн

Удосконалення боротьби зі злочинами у сфері використання автоматизованих електронно-обчислювальних систем

Боротьба зі злочинністю у сфері використання автоматизованих електронно-обчислювальних систем* (далі – комп’ютерні злочини), вже сьогодні є одним з важливіших державних завдань. Для того, щоб ця боротьба була максимально ефективною, безумовно необхідно дослідження цієї ще нової для нашого суспільства форми злочинності, її складових, виявлення закономірності і тенденцій, а також глибоке вивчення організаційно-правових та інших можливих заходів, що перешкоджають її поширенню, розробка заходів попередження і розслідування таких видів злочину.

При недостатній практиці розслідування комп’ютерних злочинів (далі – КЗ) і судового розгляду таких справ, необхідних для розробки їх криміналістичної характеристики, можливе застосування порівняльного аналітичного і прогностичного підходів. Джерелами їх здійснення є:

стан, структура, характеристика КЗ в країнах, де поширено ці діяння і розроблено засоби боротьби з ними;

досвід правового регулювання боротьби з цим видом злочинів;

практика виявлення, розслідування і профілактики;

діяльність правоохоронних структур щодо збору, накопичування та аналізу інформації, що стосується КЗ.

Стан КЗ характеризується наявністю діянь, предметом зазіхання яких є комп’ютерна інформація, її носії, або протиправними діями, для здійснення яких комп’ютер використовується як знаряддя.

У багатьох публікаціях зазначається значне зростання КЗ на Заході. Це підтверджують документи міжнародних організацій (Європейський комітет з проблем злочинності Ради Європи, Інтерпол), що дають підставу розглядати КЗ як транснаціональну проблему.

На такій небезпечній тенденції наголошувалося і у виступах учасників X конгресу ООН Щодо попередження злочинності і поводження з правопорушниками, який відбувся у Відні (Австрія) 10-17 квітня 2000 р. [1]

Вперше склад КЗ було сформульовано у 1979 р. на Конференції американської асоціації адвокатів в м. Далласі (США), де було запропоновано наступні формулювання:

використання або спроба використання комп’ютера, обчислювальної системи або мережі комп’ютерів з метою отримання грошей, власності або послуг, прикриваючись фальшивими прийменниками, помилковими обіцянками або видаючи себе за іншу особу;

навмисна несанкціонована дія, що має на меті зміну, пошкодження, знищення або викрадення комп’ютера, обчислювальної системи, мережі комп’ютерів або систем математичного забезпечення, що містяться в них, програм або інформації;

навмисне несанкціоноване порушення зв’язку між комп’ютерами, обчислювальними системами або мережами комп’ютерів.

Однак, ці пропозиції знайшли відображення в американському законодавстві лише через декілька років.

До сучасного складу КЗ включаються все нові види протиправних діянь, хоч і не скрізь досить оформлені у правовому відношенні. Так, на сьогодні до цього переліку вже відносять:

несанкціоноване проникнення в автоматизовані електронно-обчислювальні системи;

розкрадання системного і прикладного програмного забезпечення;

несанкціоноване копіювання, модифікацію або знищення комп’ютерної інформації;

блокування комп’ютерної інформації, шантаж та інші методи комп’ютерного тероризму;

комп’ютерне шпигунство;

підробку і фальсифікацію комп’ютерної інформації;

розробку і поширення комп’ютерних вірусів і програмних закладок;

несанкціонований перегляд або розкрадання інформації з банків даних і баз знань;

халатну недбалість при розробці, створенні автоматизованих електронно-обчислювальних систем і програмного забезпечення, що призводить до тяжких наслідків і втрати інформації;

механічні, електричні, електромагнітні та інші види впливу на автоматизовані електронно-обчислювальні системи;

мережеве шахрайство;

шахрайство з використанням пластикових платіжних карток;

використання глобальної інформаційної мережі Internet для вчинення віддалених атак проти електронно-обчислювальних систем.

Мабуть, цей перелік не є повним, а буде з часом поповнюватися, але щодо структури КЗ в узагальненому виді можна дотримуватися рекомендацій, що були наданими ще у 1990 р. Європейським комітетом з проблем злочинності Ради Європи для включення в законодавство європейських країн списку протиправних діянь у сфері комп’ютерної інформації:

1) комп’ютерне шахрайство;

2) комп’ютерна підробка;

3) пошкодження комп’ютерної інформації або комп’ютерних програм;

4) комп’ютерний саботаж;

5) несанкціонований доступ до комп’ютерних систем;

6) несанкціоноване перехоплення інформації;

7) несанкціоноване копіювання захищених комп’ютерних програм;

8) незаконне виробництво копій напівпровідникової продукції.

Робоча група Інтерполу, що була створена з січня 1991 р., теж прагне знайти шляхи розв’язання цієї проблем, які вже виникають не тільки на національному але й на міжнародному рівнях. Зарубіжними фахівцями було розроблено різні класифікації засобів здійснення КЗ. Однією з подібних класифікацій є кодифікатор робочої групи Інтерполу, що у 1991 р. був інтегрований в автоматизовану систему пошуку інформації і в цей час є доступним більш ніж для 100 країн.

Особливе значення має той факт, що відповідно до рекомендацій Європейського комітету з проблем злочинності Ради Європи на базі Націон

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать