Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х

Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка

Юридичний факультет

РЕФЕРАТ

з курсу: «Проблеми господарського права»

на тему:

«Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини

1950-х років по кінець 1980-х»

Студента 1 курсу магістратури

заочної форми навчання

(спеціалізація «Господарське та

фінансове право»)

МАКРІЯ Леоніда Олександровича

Науковий керівник :

ПОПОВА Анастасія Володимирівна

Київ 2009

План

Передмова

1. Передумови розвитку господарського права у другій половині ХХ століття

2. Розвиток господарського права починаючи з 60-х років ХХ століття

Висновки

Список використаних джерел

Передмова

Ідея господарського права не є новою. На початку ХХ-го століття вона набула широке розповсюдження на сторінках буржуазної юридичної літератури. Автори даної концепції, маючи на увазі все більше посилення в стадії імперіалізму втручання буржуазної держави в особистомайнові відносини, стверджували, що тим самим нібито відбувається процес стирання границь між приватним та публічним, процес утворення нового права – ні публічного, ні приватного, а саме того яке і було назване господарським правом.

Як наслідок концепція господарського права була прийнята низкою радянських авторів, а в першу чергу А.Г. Гойхбаргом, який у праці «Хозяйственное право РСФСР» (1921 р.) вслід за Дюгі ототожнював суб’єктивні права з соціальними функціями. На цій підставі він приходив до висновку про зникнення різниці між публічним та приватним не тільки у соціалістичному но також і в буржуазному праві і про необгрунтованність подальшого збереження галузі цивільного права. На думку А. Г. Гойхбарга, цивільне право, не як інше як, приватне право, існує як протилежність праву публічному.

Але, якщо границі між публічним правом і правом приватним зникають, то перестає існувати і цивільне право. Йому на заміну приходить господарське право.

На початку 30-х років 20 століття теорії двосекторного права була протиставлена теорія єдиного господарського права. Один із авторів даної ідеї, Л.Я. Гінцбург, критикує в «Курсе советского хозяйственного права» (1935 рік) погляди П.І. Стучки.

Саме тому дана теорія єдиного господарського права на деякий час займає провідне місце. Цивільне право як наука так і навчальний предмет було пригнічено. Зникло з навчальних планів юридичних ВУЗів також і адміністративне право. Таке становище зберігалось до 1938 року, коли нарада наукових співробітників в галузі права відмовились від концепції господарського права, визнало наявність в системі радянського права адміністративного та цивільного права і відновило їх викладання у юридичних ВУЗах. Разом з тим були виявлені та усунуті серйозні помилки авторів господарсько–правової теорії в вирішенні ряду загальних і конкретних проблем радянської юридичної науки. Досить нагадати, що вони висували в застосуванні до державної соціалістичної власності глибоко помилкову концепцію «розщепленої» власності, а громадяни, як суб’єкти права були зміщенні ними на задній план і розташовані під заголовком «приватних осіб» в розділі, який іменувався «Організаційна структура народного господарства СРСР». З цієї точки зору подолання концепції єдиного господарського права було безсумнівним кроком вперед в розвитку радянської юридичної теорії і практики.

1. Передумови розвитку господарського права у другій половині ХХ століття

В період індустріального розвитку технічної і соціальної революцій, характерних для всесвітньої історії ХХ ст., швидкими темпами розвивалось господарське законодавство.

В одних країнах воно розвивалось на базі торгово-промислового права, в інших сформувалось, як якісно нове законодавство в слід за розвитком нових економічних систем. В другій половині 20 ст. стала проявлятись тенденція до зближення систем правового регулювання господарської діяльності у світовому масштабі.

Щоб робити вірні висновки відносно теперішнього і майбутнього, необхідно знати хоча б найближче історичне минуле. В історії господарського права такими були радянський період становлення і розвитку господарського законодавства. Врахування і оцінка досвіду законодавства цього періоду мають безсумнівне значення для розуміння проблем сучасного господарського законодавства, в тому числі і тих країнах де його розвиток проходив шляхом еволюції.

Радянське господарське законодавство формувалось і розвивалось в одній з найбільш поширених в 20 ст. світових правових систем.[1] В юридичній літературі воно кваліфікувалось як історично нове явище, обумовлене соціалістичною системою господарства. Радянське господарське законодавство в основному було всесоюзним – законодавством СРСР, діючим на території всього Союзу. В якості органічної частини воно включало і господарське законодавство республік, входивши до складу СРСР, в тому числі, розуміється, і господарське законодавство Української РСР, правонаступником котрої стала незалежна Україна. Республіканське господарське законодавство регламентувало в основному господарську компетенцію підприємств і установ, які знаходились в підпорядкуванні республік (наприклад, автомобільного транспорту, комунального господарства), порядок вирішення деяких господарських питань.

Основним

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать