Банкрутство в країнах з розвинутою ринковою економікою

Міністерство освіти і науки України

Ужгородський національний університет

Юридичний факультет

Реферат на тему:

БАНКРУТСТВО В КРАЇНАХ З РОЗВИНУТОЮ РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ.

Ужгород 2008

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ

РОЗДІЛ ІІ. СПЕЦИФІКА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПО БАНКРУТСТВУ ДЕЯКИХ КРАЇН

РОЗДІЛ ІІІ. ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ ФАХІВЦЯ З ПИТАНЬ НЕСПРОМОЖНОСТІ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ

Законодавство про банкрутство (неспроможність) у країнах, у яких розвиток економіки заснований на конкуренції і беззупинних структурних змінах, націлено на виховання дисципліни і дотримання правил ділового фінансового обороту, а також призначено сприянню реструктуризації неефективних підприємств або цивілізованому їхньому висновку з ринку. Завдання, розв'язувані за допомогою законів про банкрутство в країнах з ринкової економікою, цілком конкретні. Найважливішим з них є максимальне використання існуючих можливостей "порятунку" підприємства чи його частин, що за допомогою процедури банкрутства можуть бути відновлені, щоб у наступному внести свій внесок в економіку країни. У той же час держава підтримує захист активів підприємства-боржника в інтересах кредиторів і розподіл цих активів відповідно до Закону з метою максимального задоволення вимог кредиторів. Закон визначає порядок повернення боргів кредиторам за допомогою розподілу виторгу від продажу активів і/чи у вигляді акцій реорганізованого діючого підприємства, або використання чи відстрочки скорочення боргу підприємства у випадку наявності можливості відновлення його платоспроможності (світова угода), що у законодавстві України називається мировою угодою. І, нарешті, законодавчо забезпечений механізм розгляду справ про порушення і зловживання в керуванні збанкрутілими підприємствами й анулювання неправомірних угод. Відповідно до застосовуваної концепції банкрутства, процедури, що реалізують вищеописані завдання, забезпечують інтереси і боржників, і кредиторів. Боржник чи його бізнес може бути звільнений від боргів, що виникли внаслідок збиткової господарської практики, а також від продовження реалізації колишньої управлінської стратегії. Кредитори ж зацікавлені у встановленні відповідального чи контролюючого спостереження за справами боржника, у скороченні його збитків і, - якщо бізнес боржника вдається зберегти, - у збереженні ділових відносин з боржником у майбутньому. Чи завжди потрібний державний орган по банкрутству? Як показує практика більшості країн з розвинутою ринковою економікою (США, Канада, Великобританія, Австралія, Швеція, Нідерланди й ін.), одним з ключових елементів сучасної системи економічної неспроможності є наявність спеціального державного органа (відомства) з конкретними обов'язками з питань банкрутства.[1] У повноваження цього органа входить контроль за дією законодавства і підготовка відповідних рекомендацій уряду щодо дій останнього в даній області. Іншими ключовими елементами системи неспроможності є законодавство, інститут фахівців, судова система і розуміння необхідності банкрутства в суспільстві.

Можна виділити наступні функції і повноваження державних органів по банкрутству, що частіше зустрічаються в закордонних країнах:

· розробка законодавства по банкрутству і виступ у цій сфері з законодавчою ініціативою;

· збір, аналіз і представлення уряду статистичної інформації з справам про неспроможність;

· збір і аналіз результатів здійснення і наслідків різних рішень по справам про банкрутство;

· вироблення рекомендацій уряду щодо державної політики в сфері неспроможності;

· організація системи підготовки, оцінки професійного рівня і ліцензування фахівців з банкрутства;

· розробка і забезпечення твердження шкали і правил винагороди арбітражних керуючих;

· організація контролю таких аспектів діяльності арбітражних керуючих, як: дотримання професійно-етичного кодексу; звітність по виявленим активам; відповідне і своєчасне інвестування грошових надходжень; відповідний розподіл засобів від реалізації активів; правильне визнання позовів; збереження чи анулювання бухгалтерської звітності, затверджуваної судом; одержання винагороди у чіткій відповідності до затвердженою шкалою і правилами його схвалення;

· консультування суддів, юристів і фахівців з банкрутства;

· здійснення функцій конкурсного керуючого у випадку ліквідації підприємств із малими активами;

· забезпечення виплат заборгованостей по зарплаті і вихідних допомога співробітникам неспроможних підприємств у випадку недостачі конкурсної маси;

· контроль і забезпечення адекватності інформації про підприємства-боржники;

· контроль якості керування неспроможними підприємствами, виявлення випадків несумлінного чи некомпетентного керування, уживання заходів по дискваліфікації несумлінних директорів;

· захист інтересів суспільства шляхом виявлення серйозних порушень у керуванні підприємствами (наприклад, підробки з інвестиційними засобами, маніпуляцій з акціями на біржі, незаконному відчуженні активів, веденні аморального чи безчесного бізнесу) і втручання в справи таких підприємств аж до порушення в судах справ про їхнє банкрутство;

· захист інтересів великих груп дрібних кредиторів (вкладників, акціонерів) при здійсненні процедур неспроможності.

РОЗДІЛ ІІ. СП

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать