Актове, приказне і колегіальне діловодство

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра менеджменту і туризму

РЕФЕРАТ

на тему:

«АКТОВЕ, ПРИКАЗНЕ І КОЛЕГІАЛЬНЕ ДІЛОВОДСТВО»

Черкаси - 2008

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………3

1. Актове діловодство…………………………………………………..6

2. Приказне діловодство………………………………………………..8

3. Колегіальне діловодство…………………………………………….11

Висновки…………………………………………………………………….14

Список використаної літератури………………………………………….17

ВСТУП

З далеких часів дійшли до нас різновиди документів, з допомогою яких ми пізнаємо історію своєї країни, її героїчне минуле, з'ясовуємо особливості побуту народу, правові формита етичні норми взаємовідносин між суспільством і державою,між окремими особами.

Необхідність у складанні документів виникає з появою писемності. Більше того, вважають, що саме нагальна потреба в укладенні різноманітних документів (угод, договорів, тестаментів) і викликає появу писемності як засобу фіксації і збереження державної і приватної документації.

Вже у V сторіччі до нашої ери давньоримський плебс вимагав введення чітких «писаних» законів. Складення зафіксованих на папері законів та правил було також головною вимогою середньовічних повстань. Коли ж видавалися закони,від справочинця вимагалась абсолютна точність формулюваньта досконале знання форми, інакше документ не набував юридичної сили.

З розвитком писемності ділові папери стали засобом спілкування та передачі інформації. Так, давньогрецький філософЕпікур висловив в листах свою філософську доктрину. Дійшли до нас листи давньоримських державних діячів Цицеронай Олінія. В посланні індійського царя Іоанна до грецького царя Мануїла, яке за хрестових походів було відоме як розповідь про індійське царство, описується могутня та багата азійська держава, котра повинна прийти на допомогу християнській Європі.

За створення давньоруської держави справочинство сталонеобхідним для письмових зносин з іноземними державами,укладення угод тощо. В умовах формування класового суспільства виникла потреба у складанні заповітів, записах боргів,укладанні торговельних купецьких контрактів, у написах наречах про їхнє призначення, приналежність. Важливі документи давньоруські князі охороняли пильніше, ніж коштовності.

Відомо, що за князювання Ярослава Мудрого зібрання найдавніших договорів Русі з іншими країнами зберігалося у Михайлівському приділі Софійського собору. Вчені припускають, щосаме тут знаходилися й документи доволодимирського періоду.

Одним з найвідоміших сховищ ділових паперів був також Києво-Печерський монастир, заснований вихідцем з міста Любича на Чернігівщині преподобним Антонієм за правління Ярослава Мудрого.

Через пожежі, княжі міжусобиці та монголо-татарську навалу більша частина пам'яток давньоруської доби загинула.Збереглися лише окремі з них - найдавніші рукописні книги«Остромирово Євангеліє» 1056 - 1057 рр. та «Ізборнік Святослава» 1073 і 1076 рр., твори оригінальної давньоруської літератури «Поученіє к братії» єпископа Луки, «Слово про закон іблагодать» митрополита їларіона, «Житіє Бориса і Гліба». Всівони сьогодні є не тільки пам'ятками писемності та літератури, а й документами минулої доби.

Найдавнішим і найважливішим документом, що зберіг норми звичаєвого права, є «Правда Руськая», або, за прийнятою внауці назвою, «Руська Правда» (термін «правда» тут означаєзакон). Оригінал цього документа не зберігся. Маємо лишечисленні (близько 300) списки, тобто копії, найстаріші з якихдатуються XIII століттям.

Важливими документами тогочасної епохи були княжі устави й «уроки», а також церковні устави. Княжі устави спрямовувалися на доповнення або зміну внутрішніх державних норм іорядків. Прикладом може бути «Устав Володимира Мономаха», що став доповненням і своєрідною структурною частиноюРуської Правди». Під уроками розуміють постанови князівереважно фінансового характеру: про податки, данину на користь князя, судові поплатки. Церковні устави мали на метівпорядкувати правове становище церкви в державі, церковнісуди, забезпечити церкву матеріально. Збереглися церковні устави князів Володимира і Ярослава. Перший відомий у копії XIII,другий - XIV століття.

Найважливішим історичним документом є найдавніший літопис «Повість временних літ», який також дійшов до нас не воригіналі, а в пізніших списках. Найвідомішими серед них єЛаврентіївський список, названий за ім'ям ченця Лаврентія,який зробив цю копію 1377 року, та Іпатіївський список (відназви Іпатіївського монастиря у Костромі, де його знайдено),що датується початком XV ст. Саме в цьому літописі містяться відомості про перші міжнародні акти - договори Київської Русі з іноземними державами. Зокрема, тут є повідомлення про чотири договори Русі з наймогутнішою у той час Візантією (угоди 907 і 911 рр. князя Олега, 944 р. князя Ігоря і 971 р. князяСвятослава). Договори 911 і 944 рр. були писані грецькою і руською мовами.

Вже в ті далекі часи документ служив гарантією виконання зобов'язань і йому надавалось велике значення. В договорі з Візантією (944 р.) читаємо: «...Віднині ж хай приходять до князя руського з грамотою, в якій будуть засвідчені їхні мирні наміри... Якщо ж прийдуть без грамоти, то хай втримуються під вартою, доки не сповістимо про них князю Ігорю».

Проте, попри серйозне і, здавалось би, позитивне ставлення до док

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать