Поліцейський менеджмент в Швеції

Складовою загальної системи управління поліцією Швеції є управління персоналом. Суб’єктами цієї діяльності, як і в інших західних країнах, виступають поліцейські менеджери та спеціальні кадрові структури. Виняткове значення останніх для забезпечення функціонування поліцейської служби підкреслює той факт, що у відділ по роботі з персоналом поліції та підготовки поліцейських Департамент Національної поліції Швеції входить до складу Офісу з вирішення стратегічних питань поліції. Відділ по роботі з персоналом у цій структурі займається питаннями набору до лав поліції, створення умов роботи та оплати праці, навчання, дисциплінарних норм, пенсій, а також питаннями, що пов’язані із діяльністю спеціальних констеблів. У цілому робота цього відділу спрямована на забезпечення якомога більш ефективного і дійовогофункціонування всіх пов’язаних з використанням людських ресурсів секторів внутрішньої інфраструктури поліцейських служб Королівства Швеції. Причому, подібна спрямованість характеризує діяльність кадрових відділів на кожному рівні функціонування поліцейських служб.

Звичайно, керівник відділу по роботі з персоналом (відділ людських ресурсів) підпорядкований начальнику поліцейського підрозділу і відповідає за розвиток та здійснення кадрової політики відповідно до потреб та цілей поліції. Він забезпечує концептуальне та практичне керівництво відділом і як член єдиної управлінської команди впливає на всі сторони діяльності організації, включаючи зовнішнє представництво поліцейського підрозділу, залучення та участь у зовнішніх організаціях.

Серед головних вимог до претендентів на посаду начальника відділу по роботі з персоналом висуваються, насамперед, такі: наявність відповідної освіти та успішного досвіду у сфері управління персоналом, широта знань, енергійність, відповідальність, творчий підхід до діяльності, здатність реалізовувати ідеї на практиці та досягати потрібних результатів, розвинутий інтелект, сформовані комунікативні навички впливу тощо.

Поліцейські ранги мають велике значення, оскільки вони використовуються як регулятор стосунків у поліцейському середовищі, стимулюють ефективне виконання персоналом своїх обов'язків, сприяють покращенню його якісного складу, дають можливість реалізувати працівникам свої потреби у кар'єрному зростанні.

Первісне присвоєння службовцю поліцейського рангу, його подальше просування по службі безпосередньо пов'язане із зростанням окладів та відповідальності. Водночас поліцейського залежить від його освітнього рівня, здібностей, стажу роботи, її результативності та інших факторів.

Основними рангами у поліції Швеції є: головний комісар (до цього рангу прирівнюється і комісар Стокгольмської поліції), комісар, інспектор, сержант та констебль. Залежно від особливостей поліцейської сили можуть бути встановлені додаткові ранги: помічник головного комісара, старший інспектор та сержант дільниці або дільничний офіцер.

Система одноразового вступу має особливий вплив на процеси відбору, підготовки та просування службовців поліції. Особливо це стосується просування до рангів головних офіцерів поліції. Якщо, наприклад, керівника голландської поліції приймають з керівним потенціалом та дають величезний обсяг управлінської підготовки на початку його поліцейської кар'єри (звичайно, на основі чотирирічного курсу в Поліцейській академії), то шведський поліцейський керівник ідентифікується як такий у різних пунктах кар'єри та забезпечується керівною підготовкою набагато пізніше протягом його кар'єри. За твердженням дослідників поліцейського менеджменту Швеції, створення ефективного механізму для відбору всередині служби та підготовки поліцейських керівників стає за сучасних умов гострою проблемою .

У цілому у Швеції традиційно існують досить жорсткі вимоги до набору, підготовки та просування по службі поліцейського персоналу. Поліцейський завжди повинен вміти діяти тактично, розсудливо та виявляти ініціативу за різних непередбачених обставин. На поліцейського покладається значно більша відповідальність, ніж на посадових осіб інших спеціальностей.

За сучасних умов особи, які бажають вступити на службу в поліцію, зобов'язані подати заяву на ім'я начальника поліцейського департаменту або дільниці, який приймає рішення про допуск кандидата до конкурсних іспитів або про відмову. Наказ про зарахування кандидатів на службу підписується після успішного проходження вступних випробувань.

Після зарахування на службу всі новобранці проходять кількатижневий курс навчальної підготовки у навчальному центрі при Поліцейській академії, де набувають поліцейських навичок практики. Випускники цих курсів зобов'язані пройти дворічний випробувальний строк практикантом в одному із підрозділів поліції в уніформі під наглядом призначеного наставника, після чого їх використовують на посаді інспектора. Подальше просування по службі здійснюється за результатами щорічних іспитів та за висновками атестаційних комісій. Право на пенсію поліцейські отримують, як правило, після досягнення ними 50 років.

Розглянемо більш детально деякі з основних технологій управління персоналом поліції Швеції.

Поліція м. Стокгольма є однією із найбільших поліцейських сил Королівства Швеції. Оперативне керівництво діяльністю поліції м. Стокгольма здійснює головний комісар поліції. Вирішенням та врегулюванням питань стратегічного керівництва займається Правління поліцейського департаменту, засідання якого відбуваються щомісяця. До його складу, окрі