Конституціоналізм України в радянський період

Зміст

Вступ

Розділ І Характеристика Конституції УСРР 1919 року

1.1 Структура і зміст Конституції 1919 року

1.2. Центральні та місцеві органи влади за Конституцією 1919 року

Розділ ІІ Конституція України 1929 року

2.1 Структура і зміст Конституції 1929 року

2.2 Центральні та місцеві органи влади

Розділ ІІІ Конституція України 1937 року

3.1 Структура та зміст Конституції УРСР 1937 року

3.2 Центральні та місцеві органи влади та управління УРСР

Розділ IV Конституція України 1978 року

4.1 Підготовка і прийняття Конституції Української РСР 1978 року

4.2 Зміст та структура Конституції України 1978 року

4.3 Центральні та місцеві органи влади

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В правовій системі сучасної держави головним нормативним актом найчастіше є Конституція.

Конституція -- це єдиний правовий акт вищої юридичної сили, за допомогою якого народ чи органи держави, які виступають від його імені, встановлюють основні принципи устою суспільства і держави, форми безпосередньої демократії, визначають статус державної влади і місцевого самоврядування, механізм їх здійснення, закріплюють права і свободи людини і громадянина.

Конституціалізм - це теорія і практика конституційного будівництва. Він становить собою особливу систему конституційно-правових відносин, які опосередковують у загальному вигляді повновладдя народу, його суверенітет.

Історія становлення українського конституціоналізму охоплює значний період, починаючи аж з "Пактів й конституції законів та вольностей війська Запоріжського" Пилипа Орлика (1710 р.). І закінчуючи Конституцією прийнятою, Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Всі нормативні документи конституційного характеру, що були прийняті за цей період, залишили свій слід у формуванні української державності.

Вихідним в теорії конституції є вчення про її сутність. Сутність конституції -- це її внутрішня основа, смисл, найбільш важливі якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики основного Закону суспільства й держави.

Відокремлюють різні точки зору щодо сутності конституції.

За часів радянської влади на Україні було прийнято не одну Конституцію. Всі Конституції, що приймалися в часи радянської влади на Україні наклали суттєві відбитки на подальше творення української державності аж до періоду перебудови у 80-90 роки.

Розділ І Характеристика Конституції УСРР 1919 року

1.1 Структура і зміст Конституції 1919 року

На початку березня 1919 року відбувся ІІІ з’їзд Комуністичної партії більшовиків України. На цьому з’їзді був розглянутий проект Конституції. Вона мала закріпити диктатуру пролетаріату у формі Республіки Рад.

6 березня 1919 року у Харкові відкрився ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад1 , на який прибули 18887 делегатів, з яких 1435 були комуністами. На цьому з’їзді в основному зверталася увага на необхідності зміцнення радянського ладу. Також були розглянуті військове, продовольче і земельне питання, заслуханий звіт Тимчасового робітничо-селянського уряду України.

Проект Конституції УСРР був затверджений з’їздом Рад. У даній Конституції було проголошено диктатуру пролетаріату. На думку деяких вчених, це було чисто функцією.

Завдання, основні положення, принципи Конституції 1919 року були обумовлені історичними процесами, що відбувалися на даний період у суспільстві, існуючою політичною та економічною політикою правлячої верхівки.

Українська Соціалістична Радянська Республіка визначалась як – “організація диктатури працюючих та експлуатуємих мас пролетаріату і біднішого селянства для перемоги над віковими гнобителями й експлуататорами-капіталістами та комуністами [4] (Розділ І, пункт 1).

Вся Конституція 1919 року мала три розділи та 35 статей.

Перший розділ мав назву “Основні постанови” і містив 5 статей.

Другий розділ мав два підпункти: “А” – Організація радянської влади і “Б” – Організація радянської влади на місцях.

Третій розділ Конституції “Декларація прав і обов’язків працюючого і експлуатуємого народу України” містив статті з 22 по 33 і проголошував права працюючих та “конституційний” принцип – “не працюючий не їсть”2 .

Глава “”В” третього розділу “Про герб і прапор УССР” містила опис герба та прапора, складалася з 2 статей.

В цілях здійснення свого основного завдання УСРР:

а) проводить в життя заходи, що безпосередньо направлені до знищення існуючого економічного устрою і виявляються у спонукуванні приватної власності на землю і на всі інші засоби виробництва;

б) в області будівництва державного життя закріплює владу за робітничим класом, встановлюючи здійснення державної влади, виключно працюючими масами і цілком усуваючи пануючі класи від таких повноважень;

в) утворює для працюючих мас можливість користуватися правами (свободою живого і друкованого слова, зборів і спілок), позбавляючи цих прав пануючі класи і спільні з ними по своїй політичній позиції громадські групи;

г) організовує озброєну оборону здобутків соціалістичної революції притягненням до цієї оборони всіх трудових елементів країни.

1.2 Центральні та місцеві органи влади за Конституцією 1919 року

щоб визначити вихідні положення функціонування державної влади за Конститу

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать