Строки та судові витрати

План

1. Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі;

2. Строки провадження слідчих і процесуальних дій та порядок їх обчислення;

3. Продовження строків досудового слідства;

4. Поняття і види судових витрат;

5. Процесуальний порядок відшкодування судових витрат.

Вступ

Справедливість кримінального процесу, забезпечення прав людини неможливі без дотримання встановлених законом строків на відповідну процесуальну дію. Вони дисциплінують суб’єктів кримінального судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу кримінально-процесуальну дію або без їх дотримання в кримінальному судочинстві виникнуть свавілля і хаос, масові порушення прав людини. Передбачені кримінально-процесуальним законом строки процесуальних дій мають надзвичайне значення в плані захисту особи від обвинувачення. Саме у зв'язку з цим міжнародно-правові акти з прав людини акцентують на дану обставину особливу увагумiжнародного спiвтовариства. У п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (1950р.) передба­чено: «кожна людина при визначеннi їїгромадянських прав iобов'язкiв абопри висуненнi проти неї будь-якого кримiнального обвинувачення має, право на справедливий i вiдкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним i безстороннiм судом, створеним вiдповiдно до закону». Тiєю ж статтею (п.3в) встановлено, що кожна людина, обвинувачена у вчиненнi кримiнального злочину, має право «мати достатньо часу i можливостей для пiдготовкисвого захисту».

Як ми бачимо питанню процесуальних строкiв придiляється особлива увага з боку мiжнародних органiзацiй i мiжнародного спiвтовариства, тому українськi законодавцi повиннi прислуховуватися до думки цих органiзацiй, а також враховувати особливостi провадження по кримiнальним справам в нашiй країнi. В своїй курсовiй роботi я спробую розкрити поняття строкiв, їхнi види, особливостi, проблеми продовження строкiв.

Другою частиною моєї роботи є питання судових витрат, порядок i проблеми їх стягнення.

Стягнення судових витрат - не додатковий зaxiд покарання за вчинений злочин.Не є воно i цивiльно-правовим заходом, оскiльки ст'ягнення витрат вiдбувається не за договором чи цивiльно-правовим зобов'язанням. Пiд судовими витратами розумiють витрати органів дізнання, досудового слiдства та суду пiд час здiйснення ними провадження в тiй або iншiй справi, профiнансовані з державного бюджету, тобто фактично витрати держави.

Слiд враховувати i безпосередню причину їx виникнення: судові витрати виникають у результатi здiйснення кримiнального судочинства, а не в результатi злочину.

1. Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі;

Критерiй розумного строку - поняття суб'єктивне i залежить вiд того, яка справа розглядається. Європейська комiсiя з прав людини та Європейський судз прав людини,вирiшуючи, чи виконано вимогу щодо розумного строку, бере до уваги тaкi фактори,як складнiсть справи, пiдхiд властей до їїрозгляду, особливi обставини, що можуть, виправдати продовження проuесу їїрозгляду. Разом зтим в однiй iз справ суд вiдхилив аргументи стосовнотого, що брак персоналу та загальнi адмiнiстративнi проблеми єдостатнім виправданнямнедотримання критерiюрозумного строку. Європейський суд, не визначив час або перiод, який вважається необхiдним i справедливим часом для розгляду справи у судi, оскiльки це залежить вiд її складностi, вiд дiяльностi та поведiнки вcix суб'єктiв кримiнального процесу. Судочинство має бути справедливим, i вимога справедливостi, чесностi стосується вciєї про­цедури, в тому числi й часу, потрiбного для розгляду справи. На мовi міжнародних документiврозумний строк кримiнально-процесуальної дії - це той строк, який забезпечує надiйнийзахист законних iнтepeciв потерпiлої сторони, iнтepeciв правосуддя, а також забезпечує пiдоз­рюваному, обвинуваченому, пiдсудному i засудженому реальну можливicть використати вci передбаченi законом засоби захисту вiд обвинувачення ( 8; с.16 ).

В багатьох кpaїнaxcвiту кримiнально-процесуальний закон не завжди детально регламен­тує строки виконання слiдчим, суддею, прокурором кожної процесуальної дії, зазначаючи, що вони повиннi виконуватися в розумнi строки. Таким чином, закон розраховує на високомо­ральнiсть i високу поряднiсть суб'єктiв судочинства, не спонукаєїx до бюрократизму i фор­мальностi. Слiдчий в такому випадку не може пояснювати потерпiлому свою бездiяльнiсть вабсолютно простiй справi тим, що у нього ще є передбачений законом строк, а повинен дiятишвидко, щоб виправдати довiру закону як до розумної i порядної особи.

Правове поняття cтроків у кримiнальномупроцесi визачається тiєю роллю, яку вони виконують у регулю­ваннi процесуальної дiяльностiучасникiв процесу. Кож­нa норма процесуального закону є певною процесуаль­ною гарантiєю. В кримiнально-процесуальнiй науцi пiд процесуальними гарантiями розумiють передбаченi кримiнально-процесуальним законодавством засоби забезпе­чення досягнення завдань кримiнального судочинства i охорони прав та законних iнтepeciв ociб, якi беруть участь у ньому.

Встановленi правила про строки є нормами закону, пе­реконатись у цьому ми можемо проаналiзувавши змiст, мету та структуру тих кримiнально-процесуальних норм, до яких є вказiвка про додержання вiдповiдного строку.

Процесуальний строк обов'язково пов'язаний з якою-небудь процесуальною дiєю або