Прикладні моделі комунікації

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет журналістики

кафедра радіомовлення і телебачення

Реферат на тему:

«Прикладні моделі комунікації»

Підготувала

студентка групи Жрн-33з

Пидляк Уляна

Перевірив

Крупський І.В.

Львів 2011

План

Вступ

1. Модель трансмісії сигналу або модель Шеннона-Вівера.

2. Модель Нюкомба.

3. Модель пропаганди Чакотіна.

4. Модель комунікації Лассвела і Холскі.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Комунікацією традиційно прийнято називати обмін значеннями (інформацією) між індивідами через посередництво загальної системи символів (знаків), мовних знаків, зокрема. Ця сфера знань і наукових інтересів, як і багато інших, почала формуватися ще в давні часи, тому визначень у комунікації приблизно стільки ж, скільки і авторів робіт про неї.

Американський психіатр Юрген Рюш виокремив 40 різних підходів до комунікації в різних сферах включаючи архітектуру, антропологію, психологію, політику і багато інших.

З прикладним комунікативним аналізом ми маємо справу тоді , коли вирішуємо конкретні завдання в сфері комунікації. З одного боку, це може бути прикладне використання комунікації загалом — як у випадку переговорів. Це об'єкт з принципово прикладними цілями, тому до нього застосовуються жорсткі вимоги результативності та об'єктивності. З іншого боку, прикладні завдання можуть ставитися для більш стандартних комунікативних потоків (наприклад, паблік рілейшнз або ж пропаганда, які використовують для вирішення своїх завдань потоки ЗМІ).

Ми можемо представити дію в рамках переходу від ланки повідомлення (тексту) комунікативного ланцюжка до будь-якого іншого її ланці, в першу чергу — це побудова психологічного профілю автора тексту (повідомлення) на підставі самого цього тексту. Відзначимо, що людство накопило достатній обсяг знань в питанні такого роду передбачень. Як приклад можна згадати такий старий метод, як контент-аналіз, або такий виниклий порівняно недавно метод, як нейролінгвістичне програмування. Дослідники постійно зайняті проблемою дешифровки тексту, починаючи з робіт в області герменевтики, початково пов'язаної з дослідженнями священних текстів Біблії. Отже чималий досвід в цій сфері і дозволяє отримувати сповна об'єктивні результати, робити передбачення достовірного характеру. Прикладний комунікативний аналіз "відстежує" складові комунікативної ланцюжки: за наявності однієї з її ланок робляться передбачення на найбільш вірогідний вигляд інший (типа визначення авторства в разі анонімного тексту).

1.Модель трансмісії сигналу, або модель Шеннона-Вівера .

Досить довгий час в лінгвістиці користувалися злегка розширеною моделлю, що перекочувала з математики і кібернетики, моделлю комунікації, запропонованої американським математиком Клодом Шенноном (його ім'я в значно більшій мірі відоме, чим ім'я його співвітчизника Уоррена Уївера, Warren Weaver) в кінці 40-х років. Ця модель зіграла значну роль в розвитку багатьох наук, пов'язаних з обміном інформацією, хоча зараз її вже можна вважати обмеженою.

Запропонована математиком К. Шенноном (1948) модель передачі сигналу для технічних систем при допомозі В. Вівера набула такого вигляду:

Рис.1.1. Модель трансмісії сигналу

Ця модель являє собою більш розгалужену систему чинників комунікативного процесу. Він має фази і розглядається як процес трансмісії сигналу, тобто опосередкованої певними засобами передачі сигналу. Передавач від джерела інформації (комуніканта) отримує її й у вигляді сигналу через канал під упливом джерела шуму робить передачу інформації; сигнал отримує споживач сигналу, від якого адресат бере інформацію у вигляді її переказу. Комунікативний процес на моделі Шеннона-Вівера цілком придатний для технічних систем. Його можна розглядати як структурований процес встановлення й підтримання контакту між комунікаторами, що являє собою систему фаз процесу контактування і має характер трансмісії сигналу при використанні технічних систем спілкування.

Модель включає п'ять елементів: джерело інформації, передавач, канал передачі, приймач і кінцеву мету, розташовані в лінійній послідовності (лінійна модель). Надалі модель передивлялася з тим, щоб задовольнити потреби інших областей дослідження, пов'язаних з іншими видами комунікації. Переглянута модель включала шість компонентів: джерело, що кодує пристрій, повідомлення, канал, декодує пристрій і приймач. Ці терміни, із змінним успіхом застосовувалися і в інших комунікативних системах. Окрім цих термінів, Шенон ввів ще поняття шуму (надалі це стали пов'язувати з поняттям ентропії і, навпаки, негентропії) і надмірності.

Ентропія (шум) в теорії комунікації пов'язана з тими зовнішніми чинниками, які спотворюють повідомлення, порушують його цілісність і можливість сприйняття приймачем. Негентропія (негативна ентропія) пов'язана з тими випадками, коли неповне або спотворене повідомлення все ж отримане приймачем завдяки його здатності розпізнати повідомлення, не дивлячись на спотворення і бракуючу інформацію.

Поняття ж надмірності, повторення елементів повідомлення для запобігання комунікативної невдачі, тобто, засоби проти ентропії, найчастіше демонструють саме на прикладі природних людських мов. Вважа

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать