Рольові теорії особистості

План

Вступ.. 2

1. Статус, як позиція людини, що визначає її положення у суспільстві 3

1.1. Соціальний та особистісний статус. 3

1.2. Ранги статуса. 4

1.3. Приписаний і природжений статус. 5

2. Теорії соціальних ролей. 7

2.1. Систематизація соціальних ролей за Т. Парсонсом. 10

2.2. Структура соціальних ролей. 10

Висновок.. 12

Список використаної літератури.. 13

Вступ

Основні положення рольової теорії особистості були сформульовані американськими соціологами Дж. Мідом в і Р. Мертоном, а також активно розроблялися Т. Парсонсом. Рольова теорія особистості описує її соціальне поводження двома основними поняттями: “ соціальний статус “ і “ соціальна роль “. Будь-яка людина займає багато позицій в суспільстві, бо бере участь в найрізноманітніших групах і організаціях. Наприклад, візьмемо будь-якого із студентів: студент, молодий чоловік, син, спортсмен, член народного руху, греко-католик і т.д. Кожна з цих позицій може мати і для самої людини, і для оточуючих більше або менше значення, оцінюватися по-різному. Кожний з нас має набір соціальних і особистісних статусів, оскільки ми беремо участь у багатьох великих і малих групах.

Соціальний статус позначає конкретне місце, що займає індивід у даній соціальній системі. Сукупність вимог, пропонованих індивіду суспільством, утворить зміст соціальної ролі. Соціальна роль - це сукупність дій, що повинна виконати людина, що займає даний статус у соціальній системі. Кожен статус звичайно включає ряд ролей. Які будуть розкриті в данній темі.

1. Статус, як позиція людини, що визначає її положення у суспільстві

Певна позиція в соціальній структурі групи або спільності, що пов'язана з іншими позиціями через систему прав і обов'язків, є "статус". Позиція викладача має сенс лише у зв'язку з позицією студента і ректора вищого навчального закладу, а того - у зв'язку з позицією міністра освіти і т.д. Статус викладача, і будь-який інший статус, визначений відносно всієї системи вищої освіти. Соціальний статус позначає конкретне місце, що займає індивід у даній соціальній системі

1.1. Соціальний та особистісний статус.

Необхідно розрізняти два види статусу - особистий і соціальний. Соціальний статус вживається у двох значеннях - широкому і вузькому. З широким слововживанням пов'язане становище, яке людина займає об'єктивно в соціальній структурі суспільства. У вузькому смислі соціальний статус - становище людини, яке вона автоматично займає як представник великої соціальної групи (професійної, класової, наукової, демографічної і т.д.). Й досі побутує думка-пережиток щодо жінок. Буденна свідомість вважає, що з керівною роботою або політикою вона впорається гірше чоловіка, саме тому, що вона - жінка. Побутує також думка, що "всі підприємці - шахраї", "всі чоботарі - п'яниці".

Особистісний статус - становище, яке людина займає в малій, або первинній групі, в залежності від. того, як вона оцінюється за її індивідуальними якостями. Якщо соціальний статус відіграє пріоритетну роль серед незнайомих, то особистісний - серед знайомих людей, які й становлять первинну, малу групу. Коли ми представляємо себе незнайомим людям, особливо офіційним представникам якоїсь зарубіжної організації, установи, фірми, ми називаємо зазвичай місце праці, соціальне становище, вік, національність, освіту і т. ін. А коли ми спілкуємось зі своїми добрими знайомими, для них важливішими є не наші соціальні-статусні характеристики, а наші особистісні якості, неформальний авторитет.

Кожний з нас мас набір соціальних і особистісних статусів, оскільки ми беремо участь у багатьох великих і малих групах. В процесі соціальної взаємодії вони можуть не співпадати. Така ситуація виникає тоді, коли індивід займає високу статусну позицію в одній соціальній групі і низьку - в іншій, і коли права і обов'язки одного статуса суперечать правам і обов'язкам іншого статуса або перешкоджають їх виконанню. Наприклад, народний депутат Л. може мати високий рейтинг серед своїх виборців, але одночасно бути посереднім або поганим оратором. В цьому випадку ми маємо справу з неспівпадінням статусів першого роду. Але можлива і зовсім інша ситуація. Той же самий народний депутат може виявитися тіньовиком або тісно пов'язаним з корумпованими колами. В цьому випадку виникає принципова несумісність двох статусів: характерні ознаки поведінки тіньовика або корупціонера знаходяться у вражаючій суперечності зі статусом народного депутата, з необхідними для нього професійно-політичними характеристиками - бути професійним політиком і чесною перед законом людиною.

1.2. Ранги статуса.

Якщо статус розглядається як місце в ієрархії, його називають рангом. Ранг статуса визначає те, яким він є - високим, середнім чи низьким. Скажімо, один і той же пан К. як книголюб - ціниться дуже високо в колі близьких друзів, але товариші по службі вважають його посереднім інженером, а в сім'ї дружина і діти споглядають на нього навіть зпогорда. Зрозуміло, що у пана. К. три різних статуса, які мають три різних ранги: високий, середній і низький. Рідко кому вдається мати високий статус у всіх групах, де йому приходиться брати участь.

Кожну людину можна охарактеризувати статусним набором (цей термін введений американським соціологом Р. Мертоном). Статусний набір - сукупність всіх статусів, який займає індивід. В цьому наборі статусів завжд

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать