Групова соціальна робота: терапевтичний ефект групи

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

ФСНСТ, Школа соціальної роботи

Письмова робота

з курсу «Методи соціальної роботи»

«Групова соціальна робота: терапевтичний ефект групи»

Виконала: Годзула О.В.

Київ, 2009

План:

Вступ

1. Негативний бік групової соціальної роботи

2. Дослідження ефективності роботи в групі

3. Терапевтичні ефекти різних видів груп

4. Терапевтичний ефект групи як основа методів роботи з клієнтами

Резюме

Бібліографія

Вступ

Групова робота – це метод соціальної роботи, завдяки якій відбувається допоміжна діяльність через групові форми взаємодії. Сутність групової роботи полягає у пріоритеті спілкування з іншими людьми, які мають дещо спільне. Спільна риса усіх груп – взаємодія між людьми, які перебувають «в одному човні». У груповій роботі основним засобом впливу виступає група. [162, 1]

Групи можуть бути корисною ареною для розв’язання проблем, надання емоційної підтримки та розвитку впевненості в собі. Разом з тим вони можуть бути сповнені фрустрації й напруження. Факторами, що сприяють виникненню таких явищ, можуть бути як індивідуальні риси людини – відлюдькуватість, сором’язливість, замкненість або небажання обговорювати свої проблеми у великому колі людей, - так і таке притаманне будь-якій групі явище, як розподіл ролей.

Негативний бік групової соціальної роботи

Групові ролі та проблема лідерства часто розглядаються крізь призму влади, якої набувають учасники завдяки статусу, знанням та навичкам, контролю над ресурсами, особистим якостям, домінуючій ідеології (підставою для виникнення питань розподілу влади можуть бути етнічна належність, вік, стать, відсутність чи наявність функціонального обмеження, належність до певного соціально-економічного класу тощо). Чимало членів групи з часом демонструють конформну поведінку, тобто виявляють однаковість у поведінці, зголошуються з думкою інших унаслідок тиску групових норм на індивіда. Унаслідок різних стилів конформності чи нонконформності, а також лідерства у групі можуть сформуватися різні стосунки і стати очевидними певні функціональні або ж дисфункціональні ролі (наприклад, «ініціатора», «спостерігача», «блазня», «цапа-відбувайла» і таке інше), виникнення альянсів тощо.

Проте такі проблеми групової динаміки не заперечують ефективності групової роботи, так як можуть бути усунені соціальним працівником. Існують правила роботи з групою, спрямовані на гармонійне проходження стадій розвитку у груповій роботі. Це такі правила, як вселення надії та позитивного настрою, надання інформації (навчаюче інструктування), орієнтація на альтруїзм, коригуюча рекапітуляція первинної сімейної групи, розвиток навичок соціалізації, універсалізація, згуртування, зворотний зв’язок. Питання влади та повноважень найкраще визначати та обговорювати з учасниками групи в категоріях відмінності й подібності між різними індивідами, прагнучи встановити партнерство рівних. Задля контролю конформності соціальним працівникам важливо призвичаїти клієнтів соціальної групової роботи до висловлювання від першої особи («Я думаю…», «Я відчуваю…» і т.п.). В міру розвитку групових норм і розвитку ідентифікації себе з групою можливо змінити баланс ролей, розвинути довіру учасників групи один до одного. [171, 1]

Ось що про цей бік групової роботи пише Алан Браун у своїй праці «Групова робота у Великобританії»: «Групи можуть здійснювати істотний вплив на своїх членів – на краще чи на гірше. За неправильного використання, груповий потенціал може бути джерелом пригнічення та стурбованості, за використання з відповідальністю та вмінням – він може бути джерелом реального наділення людей великими повноваженнями, можливістю впливу на своє життя та позитивних змін у ньому». [2]

Дослідження ефективності роботи в групі

Отже, проблеми, пов’язані з груповою роботою, не є нерозв’язними. Навпаки, розв’язання цих проблем є основним завданням соціального працівника в процесі роботи з групою, і той терапевтичний вплив, який здійснює група на клієнтів-учасників, того вартий. Такий вплив продемонструвало дослідження, яке було здійснене з метою вивчення впливу групової роботи на ставлення матерів та дружин хворих до різних аспектів алкоголізму та наркоманії.

Проведено структуроване опитування 60 дружин/матерів хворих, що є користувачами Печерського відділення "Соціотерапія". Дві основні підгрупи складали 17 дружин (середній вік - 43.9, SD=9.5) та 13 матерів (середній вік - 56.8, SD=4.9), які брали участь у груповій роботі. В дві контрольні підгрупи у відповідній кількості було включено дружин та матерів, які лише спорадично відвідують індивідуальні консультації психолога. Відмінності вікових середніх між основними та контрольними підгрупами дружин та матерів не є вірогідними.

Стійкі суспільні стереотипи відносно хворих на алкоголізм та наркоманію обумовлюють водночас стигматизацію та ізоляцію їхніх рідних. Це утруднює залучення співзалежних до психосоціальної роботи, особливо до роботи у групі. Складний процес саморозкриття, аналіз власних уявлень, механізмів психологічного захисту, моделей поведінки та спілкування, часто викликає опір та недовіру. Достовірно менша недовіра до цього методу дружин, ніж матерів, що реєструвалася у контрольних підгрупах, свідчить про більший конструктивізм та гнучкість перших.

Специфіка стосунків із залежним членом сі

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать