Насилля серед молоді – результат впливу суспільства, а не сім’ї

Реферат

Насилля серед молоді – результат впливу суспільства, а не сім’ї

Останнім часом тільки й чуєш, що бідкання про збільшення випадків насилля в молодому віці. Всі говорять, обговорюють, сперечаються але мало хто задумувався причинами, які призводять до такої поведінки. Даною роботою хочу розкрити деякі причини, які призводять до цього суспільного лиха, і, можливо, зміню думку когось, заставлю замислитися над своєю поведінкою, чи поведінкою своїх рідних. Розпочати хочу з визначення кола термінів, оскільки вони нам окреслять коло проблем, на які я зверну увагу в процесі розвитку реферату.

Отже, перший термін - СІМ’Я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Наступна дефініція – МОЛОДЬ - соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану.

З приводу вікових рамок молодості точаться суперечки, немає одностайності. Я вибрав для себе такі вікові рамки: від 14 до 20 років. Хоча, знову хочу повторитись, одностайності в цьому питанні немає. Але, оскільки це, на мою думку не принципове питання, то я б пропонував такі вікові рамки.

В межах цього реферату я буду використовувати як аргументи дані соціологічних опитувань, різні висновки відомих психологів, психоаналітиків і їхні дослідження. Також буду користуватись даними з різних офіційних джерел про стан насилля та його складові.

Для початку небагато статистики:

Україна зайняла 5 місце в Європі за рівнем насилля серед молоді. Про це сказано у звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Сумне лідерство належить російській молоді, а найменше від бійок і різанини страждає німецьке молоде покоління.

За даними звіту, від насильства в Європі вмирає щодня 40 молодих людей у віці від 10 до 29 років, або 15 000 на рік. При цьому 4 з 10 смертей - убивства за допомогою ножа.

У звіті організації, оприлюдненому нещодавно, пояснюється, що дослідники аналізували кількість смертей молодих людей від насильства однолітків.

Росія, Албанія, Казахстан, Білорусь та Україна. Так виглядає, за даними Всесвітньої організації охорони здоров‘я, статистика рівня насильства. Лідерами є російська молодь. У тій країні вбивають підлітків і молодь найбільше.

Кількість молодих людей, що зазнає травм і потрапляє до лікарні із пораненнями, у багато разів більша, кажуть у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Чому? З яких причин? Тільки уявіть собі, скільки безглуздих смертей в мирний час! Невже цього не можна уникнути?!

Можна, говорю я, але не без допомоги влади, оскільки багато проблем можна вирішити, але лише незаконним шляхом, за що можна понести покарання. А якщо підключити владні структури, то тоді можливий успішний фінал.

Але свою аргументацію я хочу розпочати не з цього. Хочу розповісти про таке явище - як АГРЕСІЯ.

У сучасній психологічній науці відсутнє єдине тлумачення феномену агресії. Більшість дослідників визначають агресію, як поведінку, що націлена на заподіяння шкоди будь-кому (Е. Аронсон, Л. Берковітц, Д. Майерс та ін.).

Виділяються такі фактори агресивної поведінки молоді: виховання в інститутах соціалізації (система освіти, армія), вплив групи однолітків та молодіжних субкультур, засобів масової комунікації, комп’ютерних ігрових технологій, “соціальних фрустраторів” (соціально-економічні чинники, які є перепонами в досягненні людиною важливих життєвих цілей) та конкретні соціальні ситуації у вигляді різних міжособистісних конфліктів та провокацій (Н. Алікіна, Ю. Антонян, Е. Аронсон, А. Бандура, І. Башкатов, Р. Берон, Л. Берковітц, Т. Курбатова, Д. Майерс, Р. Мертон, С. Мілгрем, Д. Річардсон, Л. Семенюк, Р. Уолтерс, І. Фурманов та ін.).

Як говорять дослідники, перераховані вище, специфіка агресивної поведінки молоді обумовлюються рядом вікових особливостей підліткового та юнацького віків. І це є чи не основний фактор насилля, яке, як виявляється, на даному етапі набуло небачених розмірів.

Як приклад я брав дослідження про соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді, яке проводив кандидат психологічних наук О.Ю. Дроздов.

Всім піддослідним пропонувались авторська анкета на виявлення соціально-психологічних факторів агресії, проективна методика “Тест Руки” Вагнера (на виявлення рівня агресивності) та опитувальник Голланда (на виявлення типу особистості – реалістичного, інтелектуального, соціального, конвенціонального, підприємницького та артистичного). Дослідження проводилось анонімно.

Аналіз результатів дослідження за “Тестом руки” дав змогу виявити цікаві закономірності. Так, практично в усіх групах загальної вибірки була досить незначна частина респондентів з високими рівнями агресивності. Якщо виходити з одної з існуючих норм “Тесту руки” (висока агресивність при досягненні значення +1), то в делінквентній групі “А” відсоток високоагресивних піддослідних становив приблизно 10%, а в контрольній “В” – приблизно 1% (в загальній вибірці в цілому – більше 2%). Якщо спиратися на іншу норму (висока агресивність при перевищенні значення +1), то показники будуть, відповідно, 3% (група “А”)