Безробіття серед молоді

Безробіття серед молоді

Вступ

Актуальність: ситуація, що складається на російському молодіжному ринку праці в останні роки, є досить напруженою і характеризується тенденціями до погіршення. Зростають масштаби реєструється і прихованого безробіття серед молоді, збільшується її тривалість. Тим часом можливості молодих людей і без того обмежені в силу їх більш низької конкурентоспроможності в порівнянні з іншими категоріями населення.

Актуальність цієї роботи зумовлена, з одного боку, великим інтересом з проблеми особливостей безробіття серед молоді в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значимість.

Особливий інтерес представляє аналіз становища молоді на російському ринку праці. Його необхідність обумовлюється двома найважливішими обставинами:

• по-перше, молоді люди складають близько 35% працездатного населення Росії,

• по-друге, вони – майбутнє країни.

Молодь вже сьогодні багато в чому визначає політичні, економічні та соціальні процеси в суспільстві. Разом з тим вона у всьому світі є однією з найбільш уразливих груп на ринку праці.

Молодіжне безробіття залишається однією з найгостріших проблем у сфері праці. Сьогодні, як ніколи, актуально оцінити її масштаби та спрогнозувати її динаміку, знайти шляхи надання ефективної допомоги молодим людям, які відчувають труднощі з працевлаштуванням.

Мета даної роботи: полягає у теоретичному вивченні проблеми та аналізі ситуації молодіжного ринку праці в Росії.

1. Безробіття серед молоді як проблема молоді

Масове безробіття серед молоді, в силу специфіки, не усталеною ще психіки, надмірних амбіцій новоспечених фахівців, юнацького максималізму і реактивності, є ще більш глибокою проблемою. Молоді спеціалісти – це гордість і надія будь-якої розвиненої держави, а якщо ця «надія» не має відповідної соціальної захищеності, «не пристроєність» молоді перетворюється в одну з найбільш значущих загроз економічній безпеці та соціальної стабільності країни. Безробіття серед молодого населення веде:

• до поглиблення бідності та зубожіння бюджетів молодих сімей (як наслідок – збільшення розлучень, абортів, зниження народжуваності, збільшення кількості безпритульних і покинутих дітей, дітей-сиріт, дітей-інвалідів);

• зниження соціальної захищеності і неадекватна оцінка молодіжного праці сприяє падіння національного патріотизму, призводить до відтоку молодих фахівців в розвинуті капіталістичні країни, прищеплює інтерес до пошуку альтернативних форм заробітку у сфері неформальної економіки і тіньового бізнесу, підриває інтерес до освіти;

• посилюється криміногенна ситуація в країні: збільшується кількість економічних і кримінальних злочинів, розцвітає алкоголізм і наркоманія, збільшується кількість венеричних та інших захворювань, скорочується рівень тривалості життя, збільшується смертність – все це сприяє природному виродження нації.

Вирішити проблему збільшення зайнятості можна, але підходити до цього рішення слід комплексно:

1. По-перше, держава має подбати про створення атмосфери соціальної стабільності і захищеності для розглянутого шару населення (адже молодь – це майбутнє нації):

• переглянути і доопрацювати законодавчу базу;

• відкоригувати політику в галузі працевлаштування;

• знайти можливості додаткового фінансування державних програм і заходів у напрямку зайнятості;

• розробити систему заохочень, пільгового інвестування і оподаткування регіонів з низьким рівнем безробіття (тим самим стимулювати місцеву адміністрацію в пріоритетності вирішення проблеми зайнятості) і ін

2. По-друге, органи місцевої адміністрації повинні активно стежити за становищем на ринку праці свого регіону:

• сприяти створенню необхідної кількості державних і комерційних спеціалізованих інститутів, що займаються працевлаштуванням, професійним консультуванням, психологічною підтримкою (зокрема, спеціалізованих агентств для молоді, кадрових агентств, центрів соціально-психологічної допомоги молоді, бірж праці тощо);

• стежити за діяльністю державних служб зайнятості та Міської біржі праці, надаючи необхідну фінансову допомогу та організаційно-правову підтримку (при виплаті посібників, оплату стажувань, фінансуванні та організації професійно-консультаційних масових заходів тощо);

• формувати державне замовлення для вузів на такі спеціальності, які відповідають вимогам часу і умов сформованого ринку праці;

• забезпечити тісний взаємозв'язок у системі: місцеві органи самоврядування – вузи – ринок праці;

• стимулювати підприємства і приватних підприємців у збільшенні кількості молодих фахівців при формуванні кадрового потенціалу фірм (проводити на базі бірж праці та кадрових агентств консультаційно-роз'яснювальні семінари з роботодавцями; виділяти необхідні фінансові кошти на початковому етапі апробації молодого фахівця, ввести квотування чисельності молодих спеціалістів на підприємствах, організовувати курси з планування кадрової політики для приватних підприємців).

3. По-третє, необхідна перебудова в освітній діяльності сучасних навчальних закладів, сьогоднішній вуз повинен випускати якісно іншого фахівця:

• випускник повинен мати чітку професійну спрямованість (для цього необхідно ввести в будь-який вищий навчальний заклад спеціальну дисци

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать