Соціологічні погляди Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера

Зміст:

Вcтуп

Основна частина.

1. Соціологічні переконання Р. Спенсера:

1.1 Соціологія Г. Спенсера

1.2 Еволюціонізм

2. Соціологічні переконання Е. Дюркгейма:

2.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології Е. Дюркгейма

2.2 «Соціологізм» Э. Дюркгейма як методологія наукового дослідження суспільства

2.3 Ідея соціальної солідарності

3. Соціологічні переконання М. Вебера:

3.1 Методологія соціологічного пізнання М. Вебера

3.2 Теорія «соціальної дії»

3.3 Політична соціологія М. Вебера

3.4 Релігія в соціологічній концепції М. Вебера

Висновок

В cтуп

На другу половину 19 – початок 20 ст. доводиться розквіт теоретичній соціології, розвиток соціологічних теорій, що стали класичними. Даний період – це свого роду соціологічного «осьового часу». Тому увага до нього особлива пильне. Аналіз класичного періоду в розвитку соціології припускає рішення проблеми систематизації створених в цей час соціологічних теорій, визначення принципу їх структуризації, критерію їх класифікації.

Цілі і задачі реферату. Мета даного реферату полягає в розгляді соціологічних поглядів Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера.

Для досягнення поставленої мети в рефераті розв'язуються наступні приватні задачі:

4. дати характеристику соціологічних поглядів Р. Спенсера;

5. дати характеристику соціологічних поглядів Е. Дюркгейма;

6. дати характеристику соціологічних поглядів М. Вебера.

Предметом дослідження є суспільні відносини, пов'язані з розглядом соціологічних переконань Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера.

Об'єкт дослідження – соціологічні погляди Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера.

1. Соціологічні переконання Г. Спенсера

1.1 Соціологія Г. Спенсера

Якнайповніші і широко ідеї, пов'язані з натуралістичною (органічної) концепцією представлені і розвинені в працях англійського соціолога Герберта Спенсера (1820—1903).

Г. Спенсер розділяв основний погляд Конта, по якому соціологія, що примикає до біології, складає з нею фізику організованих тіл і розглядає суспільство як свого роду організму. Проте Спенсер поміщає між біологією і соціологією психологію, але це не зробило помітного впливу на його уявлення про суспільство. Спенсер не був згоден з ідеєю Конта про те, що весь соціальний механізм покоїться на думках і що ідеї управляють миром, вносять в світ перевороти. Спенсер вважав, що «світ управляється і змінюється через відчуття, для яких ідеї служать тільки керівниками. Соціальний організм покоїться врешті-решт не на думках, але майже цілком на характерах».[1]

Таким чином, Спенсер стоїть за психологічне пояснення «соціального механізму», хоча це і не зв'язується з його аналогією суспільства з біологічним організмом. Спроба пояснити явища, що відбуваються в суспільному житті, біологічними аналогіями багато в чому пов'язана з теорією Дарвіна. З'явившися в середині 19 століття, вона зробила сильний вплив на соціологію, породивши різні біологізаторські соціологічні концепції, у тому числі і соціал-дарвіністські. Суть останніх полягала в тому, що їх автори переносили на суспільство і доводили до логічного кінця принципи природного відбору і боротьби за існування, бачивши в них універсальну модель еволюційного процесу.

Особливо цінним для розуміння походження багатьох соціальних інститутів, вивчення суспільства з'явилося вживання еволюційної теорії. Еволюційний підхід до суспільства важливий тим, що кожне явище вивчається в його розвитку. Переворот, вчинений в біології еволюційною теорією Дарвіна і сприйнятий багатьма соціологами, значно усилив історико-порівняльний метод вивчення культурних і соціальних форм життя[2] .

Перша соціологічна праця Спенсера «Соціальна статика» вийшла в 1850 р. В 60-90-е роки Спенсер, створюючи систему синтетичної філософії, намагався об'єднати всі теоретичні науки того часу. В ці роки були написані: «основні початки», «Підстави психології», «Підстави біології», «Підстави соціології», «Підстави етики», «Підстави соціології» передували самостійною книгою «Соціологія як предмет вивчення».

Свої соціологічні переконання Спенсер, подібно Конту, виводив шляхом дедукції з філософських принципів. Хоча Спенсер відносився до Конту вельми критично, але все таки вважав, що французький мислитель в розумінні соціальних явищ значно перевершував всі колишні підходи і називав його філософію «задумом, повним величі.

1.2 Еволюціонізм

Центральне поняття всієї світоглядної концепції Спенсера – еволюціонізм. За його визначенням еволюція є інтеграцією матерії, саме еволюція переводить матерію з невизначеної, незв'язної однорідності в певну зв'язану однорідність, тобто соціальне ціле, де, проте, це ціле — суспільство — не може і не повинне поглинати окрему особу. Звідси істотним вимірюванням соціального прогресу Спенсер вважає перехід від суспільства, в якому особа цілком підлегла соціальному цілому, до такого стану, при якому соціальний організм або суспільство «служить» становлячим його індивідам. Як він писав: «...Ідеалом, до якого ми йдемо, є суспільство, в якому управління буде доведено до можливо менших меж, а свобода досягне по можливості найбільшої широти»[3] .

Основна відмінність соціальних структур, по Спенсеру, полягає в тому, чи є співпраця людей в досягненні загальної мети добровільно

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать