Соціологія сім’ї

Сім’я є об'єктом дослідження багатьох наук – історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології тощо. Кожна з них вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку сім’ї під власним кутом зору і відповідно до свого предмету і методу. Соціологія сім’ї ставить перед собою завдання інтеграції досягнень різних наукових галузей і носить міждисциплінарний характер. Специфіка сім’ї в соціології полягає в тому, що сім’я одночасно виступає у двох іпостасях: вона є малою контактною соціальною групою, певною формою взаємодії людей, з одного боку, і особливим соціальним інститутом, якій регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм і організаційних форм, – з іншого.

Підкреслюю, що соціологія сім’ї і шлюбу - це спеціальна соціологічна теорія, галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім^’ ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

Найважливішими об'єктами вивчення соціології сім’ї є шлюб і сім’я.

Шлюб – це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється.

Шлюб – це традиційний засіб формування сім’ї і суспільного контролю за нею, одне з знарядь, шляхів, засобів самозбереження і розвитку суспільства.

Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує статеве життя між чоловіком і жінкою (а зараз вже в деяких країнах дозволені і одностатеві шлюби), встановлює подружні і батьківські права й обов'язки. При оформленні шлюбу все частіше практикується укладання шлюбного контракту. 3а процедурою шлюбної церемонії шлюби поділяються на світські та церковні. В залежності від того, чи зареєстровані вони офіційно, шлюби поділяються на юридичні та громадянські. На фоні загального зростання соціальної напруги у нас поширюються такі феномени шлюбно-сімейних відносин, як фіктивний шлюб, фіктивне розлучення та ін.

Залежно від форми шлюбу виділяють: моногамію і полігамію, яка, у свою чергу, існує у формі полігінії (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками), або поліандрії (шлюб однієї жінки з кількома чоловіками). Ще однією формою шлюбу є груповий шлюб – між декількома чоловіками та декількома жінками. Крім того, відрізняють шлюби ендогамні (укладаються в межах власної, але більш широкої спільності) і екзогамні (в силу необхідності вимушені укладати шлюб з партнером, який належить до інших груп). Так ендогамія була характерною для кастової системи в Індії. Найбільш відомим правилом ендогамії є заборона кровозмішування (інцест), яка виключає шлюби або статеві зв’язки між особами, що є близькими кровними родичами. Майже в усіх суспільствах, зазначає з цього приводу Н. Смелзер, це правило стосується відносин між дитиною і одним з батьків, а також між братом і сестрою. Він же підкреслює, що в західних країнах ендогамія в обмеженому виді існує всередині расових груп (наприклад, американських негрів), релігійних груп (наприклад, іудаїстів) і соціальних класів (наприклад, людей з аристократичним походженням).

На перший погляд дивним є те, що, як підкреслює Н. Смелзер, у більшості суспільств віддається перевага полігінії. Джордж Мердок у 1949 р. дослідив багато суспільств і встановив, що в 145 з них існувала полігінія, в 40 переважала моногамія і лише у двох спостерігалася поліандрія. Інші суспільства не відповідали жодній з даних категорій Оскільки в більшості суспільств співвідношення чоловіків та жінок складає приблизно 1:1, полігінія не знаходить широкого розповсюдження навіть в тих суспільствах, де вона вважається більш бажаною.

Сім’я є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило об’єднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а таких інших родичів та близьких. Крім того, сім’я виступає як соціальна клітина суспільства, є дуже близькою до "оригіналу" моделі всього суспільства, в якому вона функціонує.

Сім’я – це суспільний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов^’ язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.

Звертаю увагу курсантів, що сучасна сім’я часто визначається як інституйована спільнота, що складається на основі шлюбу, породженій ним спільній правовій та моральній відповідальності батьків за здоров’я дітей, їх соціалізацію та виховання.

Звертаю увагу курсантів на те, що щодо типів сім’ї то найбільш поширеною є проста, або нуклеарна сім’я (від лат. nucleus – ядро).

Вперше така назва вжита в 1949 р. американським соціологом Ж.П.Мурдоком. Така сім’я складається з подружжя та дітей, які не перебувають у шлюбі. При одруженні дітей утворюється інший тип сім’ї – розширена або складна сім’я. Вона включає три і більше поколінь або дві і більше нуклеарних сімей, які проживають разом і ведуть спільне господарство. Залежне від наявності в сім’ї батьків виділяють повну сім’ю (коли є обидва члени подружжя) і неповну, де один із батьків відсутній. Отже тип сім’ї визначається станом родинних зв’язків.

За типом владних структур виділяються патріархальні сім’ї (де переважає влада чоловіків над іншими членами сім’ї) та матріархальні (де влада належить жінці і матері). В останні роки відбувається перехід від патріархальної до егалітарної сімейної с