Молодежная субкультура 5

МОЛОДІЖНА СУБКУЛЬТУРА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ТА

ЕСТЕТИЧНИЙ ФЕНОМЕН

Виникнення і сутність молодіжної субкультури. Важлива проблема духовного

розвитку сучасного світу _ молодіжна субкультура. Ще на початку 50_х років на

Заході виникли неформальні групи молоді, які протиставили свій спосіб життя

традиційній культурі. Це були "бітники" _ представники "розбитого", "зламаного"

покоління, що прийшли у суспільне життя після другої світової війни. Невдоволення

труднощами життя, кризою культурних норм і цінностей вилилось у бунті проти

загальноприйнятих стандартів поведінки. Бітники винайшли свій стиль моди,

спілкування, мистецтва. Музичним символом молодіжного протесту став рок_н_рол

(Е. Преслі), який поширився у всьому світі. Відтоді кожне покоління молоді мало

свою субкультуру, тобто "підкультуру", що не збігається з офіційною культурою. У

такий спосіб молодь акцентувала свою відмінність від старших поколінь,

протестувала проти ситого бюргерського лицемірства. Згадаємо течії "хіппі" у 60_х

та "панкі" у 70_80 роках. Це був своєрідний виклик міщанській, фальшивій

"добропорядності", що іноді переростав у бунтарські акції (наприклад, "молодіжні

революції" у Західній Європі наприкінці 60_х років).

Молодіжна субкультура поширилась у всьому світі, стала планетарним явищем.

Втрачаючи свій бунтарський дух, вона набула морально_естетичного значення.

Субкультурні цінності слугують молоді для "маркування" свого покоління,

відрізнення "своїх" від "чужих". Для цього використовується певний імідж _ модний

образ, взірець поведінки для "неформалів". Імідж формується засобами масової

інформації, відеофільмами, молодіжною модою, рекламою. Різноманітна символіка

і атрибутика молодіжної субкультури доповнюється модними танцями, шлягерами,

музичними напрямами ("бітлз", "диско", "рок_", "поп"_ музика й таке інше).

Звичайно, кожна генерація має право на свою моду, улюблені речі, стиль життя і

мистецтва. Але коли субкультура розколює покоління, стає бар'єром на шляху

спілкування різних когорт населення, вона приймає форму контр_культури.

Молодіжна самоізоляція може відірвати нову генерацію від класичної спадщини, від

віковічних традицій культури.

Тому молодіжна субкультура і уявляється багатьом як "айсберг" _ блискучий у

невеликій горішній частині і таємний, навіть загрозливий у нижній велетенській

частині. Зовнішня привабливість суб_культурних форм може обернутися ще одним

117

виявом бездуховності, якщо крім моди немає більше культури. Це той випадок, коли

за поодинокими деревами молода людина може не побачити гарного лісу, коли за

примхами моди вона загубить "те, що не вмирає".

Отже, молодіжна культура, маючи альтернативний, "сердитий" щодо

традиційних цінностей характер, набуває вигляду субкультури. У феномені

субкультури ми зустрічаємося із специфічними цінностями життя і мистецтва,

носіями котрих виступають окремі соціальні групи чи шари, на відміну від класу чи

суспільства в цілому. Субкультурні цінності мають, як правило, нонконформістський,

новаторський, навіть бунтарський сенс, протиставляючи ідеали своїх носіїв

пануючим у суспільстві реальним відносинам. Часто молодіжна субкультура

приєднується до різноманітних альтернативних рухів, у тому числі і до контр_

культури.

Зародившись на Заході для позначення явищ "юнацької", "альтернативної"

культури, термін "молодіжна субкультура" (Дж. і М. Раунтрі, Ч. Рейч, Т. Роззак)

використовується для обґрунтування революції у свідомості (метанойя) без

революції соціальної. І справді, останнім часом культурні, зокрема, естетичні цінності

покладались деякими західними теоретиками як абсолютна, універсальна умова

корінного оновлення світу, заснованого не на соціально_класових змінах, а на

метаморфозах людського світовідношення.

Так, у роботі "Нова чуттєвість" Г. Маркузе оголошує "естетичність", "естетичний

етос" взірцем міри свободи, можливою формою нового суспільства. Естетичний

універсалізм, за його думкою, є життєвий світ молодих людей, в якому мусить

формуватися їхнє світовідношення, аж до самої політичної тактики і революційних

дій. Маркузе радить молоді відмовитись від барикад і зброї, замінюючи їх танцями й

квітами. В мистецтві, красі, естетичності як "новій чуттєвості" він бачить подолання

традиційної людської агресивності та вини, творчу суспільну силу. У такий спосіб

відношення молоді до культури Маркузе наповнює утопійним соціальним та

світоглядним змістом, абсолютизуючи евристичний потенціал естетичних цінностей

на збиток іншим чинникам прогресивного перетворення суспільства.

Безпосередніми адресатами цих ідей на Заході стали молоді люди, зокрема,

люмпенізовані елементи, школярі, студенти, "маргінали". З них складається, за

визначенням західних соціологів, "мол

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать