Основи теорії Леві-Брюля та Леві-Строса

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Реферат на тему:

«Основи теорії Леві-Брюля та Леві-Строса»

Предмет: історія міфології

Роботу виконав:

Студент 1-го курсу,

1-ої групи, напряму філософія

Тищенко Микита Валерійович

КИЇВ 2008

ВСТУП

ХХ ст.. відзначилося в історії людської культури значними зрушеннями у людській свідомості. Чомусь саме в цей час людство звернуло свою увагу на те, що раніше не помічалося або розглядалося абсолютно невірно. Прикладом цього може слугувати міфологія. «Історія літератури…в цілому…може трактуватися як історія її деміфологізації»[4]. Найбільш негативна думка про міфи як про забобони та обман сформувалася у XVIII ст. під час Просвітництва та у ХІХ ст. у період поширення реалізму. Але на початку ХХ ст. інтерес до міфів зростає і утворюються різноманітні міфологічні школи, що вивчають міфи та аналізують їх з різних сторін. Особливий вплив на вивчення міфології у ХХ ст. мали два французьких науковця, що протиставляли свої теорії одне одному. Це Люсьєн Леві-Брюль та Клод Леві-Строс. Кожен з них розробив свою інноваційну систему вивчення міфів та зробив свій внесок у розвиток вивчення міфу. Клод Леві-Брюль був першим, хто звернувся до питання специфіки первісного мислення, а Леві-Строс був засновником методу структуралістичного аналізу міфу. Більш детально діяльність кожного з них я розглядатиму в основній частині реферату.

Теорія прелогізму первісних уявлень та закон партиципації, що керує колективними уявленнями Л.Леві-Брюля. Структурний аналіз К.Леві-Строса: міфологічне мислення як розумове, метафоричне, бріколажне; тотемічні класифікації як знакові системи; безкінечність трансформацій, але збагненність міфу; міф як інструмент соціального контролю.

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЛЕВІ-БРЮЛЯ

Люсьєн Леві-Брюль – французький етнолог 30-х років, що виділився з соціологічної міфологічної школи. Леві-Брюль був першим науковцем, що звернувся до теми первісного мислення та міфологічної свідомості. Свою основну працю він назвав «Первісне мислення», де виклав свої основні теорії щодо розвитку людської свідомості. На початку своєї праці науковець наголошує на тому, що прадавнє мислення не є примітивним, а лише таким, що відрізняється від сучасного. Для позначення цього Леві-Брюль використовує термін «пралогічне» та зазначає, що цей термін не є синонімом до характеристики «алогічне», яким часто позначали прадавнє мислення. Таким чином хотіли показати, «що прадавнє мислення є нелогічним, тобто нездатним усвідомлювати, міркувати та розмірковувати подібно до того як це робимо ми»[6]. Леві-Брюль стверджував, що так не можна говорити ні в якому разі. Прадавнє мислення ні в якому разі не є менш досконалим або менше розвинутим, просто воно по-іншому розуміє навколишній світ та обґрунтовує явища природи. Леві-Брюль зазначав навіть, що ці два типи мислення – логічне та пралогічне – існують часто(а може, навіть, й завжди) в одній-єдиній голові.Основним його тезисом була думка про те, що первісне мислення формується під впливом так названих колективних уявлень, які вчений розглядає у своїй праці. Так, за його визначенням ці уявлення мають такі властивості: «вони передаються… з покоління в покоління; вони нав’язуються певним особистостям, пробуджуючи в них… почуття поваги, страху, поклоніння… у відношенні своїх об’єктів. Вони не залежать… від окремої особистості,їх неможливо осмислити та зрозуміти шляхом індивіда як такого»[]. Науковець вважає, що вивчення цих уявлень допоможе у вивченні первісного мислення та зрозумінні основних процесів, що протікають в свідомості первісної людини. Адже вивчення загальних принципів функціонування пралогічної свідомості і було метою дослідження Леві-Брюля. Як він сам вказував: «я намагатимусь побудувати якщо не тип, то, принаймні, звід властивостей, загальних групі близьких між собою типів, і визначити таким чином суттєві риси мислення, що властиве нижчим суспільствам»[6].У подальшому тексті своєї праці науковець виділяє основні складові первісної свідомості. Першим з них він вважає містицизм, але не в значенні релігійних уявлень про потойбіччя, а у найбільш вузькому значенні цього слова як віра у сили та дії, що не є відчутними, але не є від того менш реальними. Через це він і реальність, що оточує прадавніх людей, називає містичною. Саме ця причина і відрізняє наші свідомості, адже те, що ми помічаємо, вони можуть навіть не виділяти із загальної картини об’єкта, але помічати якісь такі речі, які ми навіть не бачимо. Вони можуть приписувати речам та подіям якийсь інший зміст, іншу мету, інше значення. Так, якщо використовувати приклад Леві-Брюля, то у польоті птаха вони бачили владу та могутність, які можна було передати людині, вирвавши з них пір’я.Ще однією складовою первісної – міфологічної – свідомості він виділяє те, «що прадавня людина навіть не підозрює можливості подібного розрізнення ядра та оточуючого його шару уявлень, у нього складне уявлення є ще не диференційованим»[6]. Тобто прадавня людина ще не диференціює предмет та його зображення, ототожнюючи їх. Так, наприклад, давні китайці вважали зображення птаха одним з видів пернатих істот, використовуючи дивну систему систематизації птахів: ті, що живуть у імператора, мертві птахи, ті, що мають хвоста тощо. А зображення живої людини прадавні люди вважали частиною самої особи, її уособленням та частиною людської душі. Також на д

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать