Місце Аїду в грецькому пантеоні

Вступ

Релігія відігравала величезну роль в житті народів і багато в чому залежала від соціально-економічного і політичного рівня розвитку. Культи богів і героїв в давньогрецьких містах підрозділялися на еллінські, полісні та іноземні (варварські) а за характером сакральних дій - на державні (офіційні) і приватні (домашні) Зазвичай пантеон складався з олімпійських божеств, але кожному полісі були свої особливості. Протікали соціально-економічні та політичні процеси впливали на формування тих чи інших культів богів. Різні культи видозмінювалися так як переходили «з уст в уста» або були перенесені колоністами в Боспорське царство. Метою роботи є аналіз культу Аїда в Північному Причорномор'ї. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1.Розглянути місце Аїда в грецькому пантеоні. 2. Простежити еволюцію даного культу. Джерела: При розгляді культу Аїда ми використовували такі групи джерел:

• Дані античних авторів вкрай нечисленні і фрагментарні. Такими є повідомлення Гомера, Гесіода Геродота, Павсанія, Діодора Сицилійського, які можуть бути використані для загальної характеристики культу Аїда.

• Епіграфічні пам'ятники заповнюють відсутність письмових джерел. Для дослідження державних культів велике значення мають декрети, присвятні і будівельні написи. Вони дозволяють у деяких випадках виділити періоди найвищого розквіту, простежити еволюцію, розглянути характер і особливості культу, визначити місцезнаходження храмів і вівтарів. Особливе значення мають написи зроблені від імені держави чи офіційних осіб

• Нумізматичний матеріал Величезне значення в дослідженні даної проблематики має нумізматичний матеріал, оскільки передає зображення різних богів і богинь. Поява того чи іншого божества на монеті свідчить про його значне поширення та загальнодержавному значенні, так як монетні магістрати, що відповідали за карбування монет, були державними службовцями • Археологічні джерела представлені в основному дрібними культовими і побутовими предметами.

Розділ 1. Загальні відомості

Уявлення греків про світ принципово не відрізнялися від уявлень багатьох інших народів. Вважалося, що спочатку існували Хаос, Земля (Гея), підземний світ (Тартар) і Ерос-життєве начало. Гея породила зоряне небо-Уран, який став першим володарем світу та чоловіком Геї. Від Урана і Геї народилося друге покоління богів-титани. Титан Кронос (бог землеробства) скинув влада Урана. Таким чином, олімпійські боги-третє покоління божеств. Історія дослідження релігії і культу античних держав Північного Причорномор'я налічує вже півтораста років. Але робіт, присвячених вивченню саме культу Аїда не так багато. [2] Аїд у давньогрецькій міфології бог підземного царства мертвих. Аїд - син Кроноса, брат Зевса (бог неба, грому і блискавок) і Посейдона (бог моря) Гери (покровителька шлюбу) Гестії (Богиня домашнього вогнища) і Деметри (богиня родючості та землеробства) Згідно Геосіду, коли Аїд народився, батько проковтнув його , як і всіх своїх дітей (за версією Гигин, він був скинутий батьком у Тартар) Після здобутої перемоги над титанами (Боги другого покоління, діти Урана і Геї). Аїду дісталося у спадок підземне царство й владу над тінями померлих. За Гомером, Аїд сам стереже своє царство, яке знаходиться десь «на крайньому заході, за річкою Океан, що омиває землю». У жертву богу підземель і родючості приносили чорних биків. [3] Гомер називає Аїда «щедрим» і «гостинним», так як смертна доля не мине жодної людини. Міф про Аїді, як страшний і нещадному бога не знаходить підтвердження. Гомер називає його так само «Зевсом Підземним».(мал.3) Як бог смерті, Аїд був страшним богом, саме ім'я якого боялися вимовляти, замінюючи його різними епітетами. Назва Плутон, увійшло у вжиток починаючи з 5века, і остаточно витіснило оригінальне ім'я. Таки м чином Аїд увібрав в себе бога Плутоса (другорядне божество багатства і родючості) У зв'язку з цією інтеграцією разом з зміною імені відбулася і зміна самого уявлення про Аїді, значно пом'якшити його безрадісне і невблаганний істота[4]. Похмурий Аїд - олімпійський бог, хоча знаходився постійно в своїх підземних володіннях. Піднімався нагору він тільки по справах або ж коли не міг побороти в собі чергове любовне захоплення.

Аїд царював разом з дружиною Персефоною (Дочкою Зевса і Деметри), яку викрав, коли вона збирала на лузі квіти.(мал.1) Викрадаючи Персефону, він з'явився на упряжці з чотирьох коней. Цей міф у Гомера не згадується й локалізовані в різних місцях древнього світу, особливо в Елевсіні і острові Сицилія, де, як вважалося, і сталося викрадення. Мають Персефони Деметра, богиня родючості землі, в сумних пошуках дочки забула про свої обов'язки, і землю охопив голод. Зевс наказав повернути Персефону матері. Однак Аїд змусив її проковтнути кілька зерен граната, і дочка Деметри вже не могла остаточно залишити підземне царство, вона тільки частину року проводить з матір'ю на землі, а решту часу царює в підземному світі. [5] Зевс вирішив, що Персефона дві третини року буде проводити на землі з матір'ю і одну третину - з Аїдом. Згідно Суді, Аїд і Персефона мали дочка Макарію (богиню блаженної смерті) (мал.2)

Культ Аїда зустрічався в Греції не часто. Згідно Павсанію, Аїда ніде не шанували, громе Еліди, де раз на рік відкривався храм бога (подібно до того як люди тільки раз спускаються в царство мертвих), куди дозволялося входити тільки священнослужителів. [6] У всіх інших випадках культ Аїда з'єднаний з культом інших хт