Позитивна "Я-концепція" як умова вашого успіху

Національний Педагогічний Університет ім. Драгоманова

РЕФЕРАТ

На тему: "Позитивна Я-концепція, як умова вашого успіху"

Київ 2009

Зміст

Вступ

1. Адекватна самооцінка

2. Самоповага, як важливий компонент образу «я»

3. Позитивне мислення як шлях до щастя

Додаток

Висновки

Література

Вступ

«Я – концепція» – це динамічна система уявлень людини про себе, яка включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших особливостей; самооцінку та суб’єктивне сприймання зовнішніх факторів, які впливають на особистість.

Центральним компонентом «Я – концепції» є самооцінка. На основі механізму самооцінки розвивається самосвідомість особистості. Тісно зв’язані з «Я – концепцією» рівень домагань, успіх, самоповага. Таким чином, адекватна, позитивна «Я концепція» забезпечує нам психологічний комфорт, самоповагу, адекватне ставлення оточуючих і врешті радість життя, навіть в умовах кризи.

Мета нашої роботи – допомогти сформувати позитивну «Я – концепцію», досягти внутрішньої погодженості особистості, пізнати себе, розвинути позитивні якості характеру, розширити рівень моральності, навчитися адекватно оцінювати свої стосунки з оточуючими, уникати конфліктів та встановлювати добрі стосунки, навчити управляти своїм внутрішнім світом, сформувати позитивний образ власного «Я».

1. Адекватна самооцінка

Центральним компонентом «Я – концепції» є самооцінка особистості. Самооцінка – це та цінність, значущість, якої надає собі індивід загалом та окремим бокам своєї особистості, діяльності, поведінки.

Самооцінка виконує регуляційну і захисну функції, впливає на поведінку, діяльність і розвиток особистості, її стосунки з іншими людьми. Відображаючи рівень задоволення чи незадоволення собою, самооцінка створює основу для сприймання власного успіху чи неуспіху в діяльності, досягнення мети певного рівня, тобто рівня домагань особистості.

Рівень домагань особистості – це прагнення до досягнення мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною. В основі рівня домагань лежить самооцінка (чи своїх можливостей, потенціалу в окремій сфері, чи себе як особистості загалом).

Самооцінки розвиненого індивіда утворюють складну систему, яка включає в себе як загальну самооцінку (вона відображає рівень самоповаги, прийняття чи неприйняття себе), так і часткові самооцінки, що характеризують ставлення до окремих сторін своєї особистості, вчинків.

Самооцінка може мати різний рівень усвідомлення, її характеризують за такими параметрами:

1) за рівнем виділяють високу, середню та низьку самооцінку;

2) за співвіднесенням з реальними успіхами- адекватну та неадекватну (завищену та занижену);

3) за особливостями будови – конфліктну та безконфліктну.

Для розвитку особистості ефективною є досить висока загальна самооцінка, що співвідноситься з адекватними частковими самооцінками різного рівня. Стійка і разом у тим досить гнучка самооцінка, яка за необхідності може змінюватися під впливом нової інформації, набутого досвіду, оцінок інших людей, є оптимальною як для особистісного зростання, так і для продуктивної діяльності. Негативно впливає на них надмірно стійка, ригідна самооцінка, а також надто нестійка, така що змінюється за найменших впливів.

Самооцінка формується на основі оцінок оточуючих, оцінки результатів власної діяльності, а також на основі співвіднесення реального та ідеального уявлення про себе.

Збереження сформованої, звичної самооцінки стає для людини потребою, і порушення її породжує такий само оцінний феномен, як афект неадекватності.

2. Самоповага, як важливий компонент образу «Я»

Формула У. Джемса

Важливим компонентом образу « Я» особистості є самоповага, яка визначає співвідношення справжніх її досягнень і того, на що людина претендує, розраховує. Американський психолог У. Джемс запропонував формулу, за якою в чисельнику представлені реальні досягнення індивіда, у знаменнику – його домагання:

Самоповага= успіх

Домагання

Як бачимо, для збереження самоповаги є два шляхи досягати успіхів в обраних галузях або знижувати рівень домагань.

Карта «Механізми психологічного захисту самоповаги»

Пасивний психологічний захист «Я – образу»

Заперечення Витіснення Проекція Ідентифікація Раціоналізація

Включення Заміщення Ізоляція

Пасивний психологічний захист-це система, яку використовує особистість для усунення психологічного дискомфорту і переживань, що загрожують «Я образу», – та збереження його на рівні, бажаному і можливому за даних обставин. Захисні механізми вступають у дію, коли досягти мети нормальним шляхом неможливо.

Заперечення виявляється в тому, що інформація, яка тривожить і може призвести до конфлікту, не сприймається.

Витіснення – вилучення із свідомості несприятливого мотиву чи неприємної інформації.

Проекція – несвідоме перенесення власних почуттів, бажань і прагнень, на інших.

Ідентифікація – несвідоме перенесення на себе почуттів і якостей, властивих іншій людині і недоступних, але бажаних для себе.

Раціоналізація – псевдо розумне пояснення людиною своїх бажань, вчинків, насправді зумовлене причинами, визнання яких за

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать