Завдання психодіагностики

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Реферат на тему:

Завдання психодіагностики

Чернівці, 2008

ЗМІСТ

Вступ.. 3

Завдання шкільної психодіагностики.. 6

Діагностика готовності до школи.. 11

Розробка проблеми в педагогіки та психології 12

Список використаної літератури.. 13

Вступ

Сучасна психологія кількома різними шляхами, впливає на практичну діяльність людей. Один з таких шляхів - це безпосередня психологічна допомога різним категоріям населення. Психолог, який отримав спеціальну підготовку, здатний надати консультативну психологічну допомогу батькам у вихованні дітей, дружині в ситуації сімейної кризи, дітям, у яких порушений хід нормального розвитку особистості, юнакам та дівчатам у виборі професії, керівникам у формуванні стилю і прийомів спілкування і багатьом іншим.

Психологічне консультування засноване не тільки на знанні психологом предмета аналізу та обговорення (сімейні та виробничі, внутрі - та міжособистісні конфлікти), але й на знанні закономірностей самого процесу консультування, його стратегії і тактики.

Психологічна допомога частіше й ефективніше за все виявляється в ситуації не тільки існуючого об'єктивно, але й суб'єктивно переживаємого неблагополуччя. Це переживання може бути гострим і виражатися в глибокому незадоволення собою, оточуючими, життям в цілому, а іноді і в стражданнях. У таких випадках потрібно не просто надання консультативної, але й психотерапевтичної допомоги. Якщо страждання людини складаються у клінічну картину захворювання і людина звертається до лікаря, то психотерапевтична допомога носить медичний характер і виявляється лікарем-психотерапевтом або психологом під керівництвом лікаря.

У багатьох випадках, однак, потрібною є психотерапевтична допомога дещо іншого характеру. За своєю формою і цілі це психотерапевтичне втручання збігається з тим, що використовується при лікуванні хворих. Воно відбувається у вигляді бесіди, дискусії, ігри (тобто у формі спілкування) і спрямоване на позбавлення людини від страждань і ліквідацію причин, що стали причиною його.

Це втручання, однак, відрізняється від медичного у двох суттєвих аспектах; 1) природа неблагополуччя криється не в хворобливих процесах, що відбуваються в організмі людини, а в особливості його особистості, специфіці життєвій ситуації і характер взаємовідносин з оточуючими; 2) які звертаються за допомогою і об'єктивно не є, і суб'єктивно не визнає себе хворим.

В якій би формі не здійснювалась психологічна допомога: у формі психологічного консультування або у формі немедичної психотерапії, вона має загальну характеристику - індивідуалізованість своєї спрямованості. Ця індивідуалізація базується на глибокому проникненні в особистість яка звернулася за допомогою, в його почуття, переживання, установки, картину світу, структуру взаємовідносин з тими, хто поряд. Для такого проникнення часто недостатньо одного лише психологічного чуття та інтуїції, потрібні спеціальні - психодіагностичні - методи.

У самому загальному вигляді психодіагностика - це наука і практика постановки психологічного діагнозу. Термін "психодіагностика", які поширені в психіатрії слідом за появою роботи Г. Горшаха "Психодіагностика" (Rorschach H. 1921), досить швидко вийшов за межі медицини. Термін "діагноз" почав розумітися як распознованіе будь-якого відхилення від нормального функціонування або розвитку і навіть як визначення стану конкретного об'єкта (індивіда, сім'ї, малої групи, тієї чи іншої психічної функції або процесу у конкретної особи). Поняття психодіагностики поширився і на профілактичне обстеження індивідів і груп.

Діагностичне дослідження (точніше-обстеження) має, тим не менш важливою характеристикою, які відрізняють його від наукового дослідження.

Психодіагностичні завдання можуть вирішуватися різними способами. Один з таких способів - це тривале спостереження за піддослідним, чиниться в ході надання йому допомоги Інший спосіб - це спостереження за піддослідним в реальних умовах його життя, наприклад, спостереження за поведінкою дитини в дитячому садку. Ці способи дають дуже цінні відомості про піддослідного, однак вони вкрай трудомісткі, не завжди доступні і дають інформацію не до початку роботи психолога, але вже в ході такої роботи.

Тому в психодіагностики отримали поширення спеціальні психодіагностичні методики, що використовуються не тільки в сфері консультування та психотерапії, але й у всіх тих випадках, коли необхідно отримати оцінку тієї чи іншої психічної особливості конкретного індивіда або групи. Ці методики володіють наступними особливостями: 1) вони дозволяють зібрати діагностичну інформацію у відносно короткий термін; 2) вони представляють інформацію не взагалі про людину, а прицільно про ті чи інші особливості (інтелекті, тривожності, самоотношеніі, почуття гумору, найбільш опуклих особистісних рисах); 3) інформація надходить у вигляді, що дозволяє дати якісне і кількісне порівняння індивіда з іншими людьми; 4) інформація, що отримується за допомогою психодіагностичних методик, корисна з точки зору вибору засобів втручання, прогнозу його ефективності, а також прогнозу розвитку, спілкування, ефективності тієї чи іншої діяльності індивіда.

Принципи розробки психодіагностичних засобів та їх конкретне втілення в діагностичних методиках, вклю

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать