Профорієнтація в системі освіти

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Кафедра психології

РЕФЕРАТ

На тему: Профорієнтація в системі освіти

Розробила: Каменєва Т.В.

Перевірила: Шиловцева Г.Г.

Київ

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

2. СТАДІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ТА НАПРЯМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ЦИХ СТАДІЯХ

3. СИСТЕМА ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ ЗАХОДІВ

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТОК

ВСТУП

Стратегічним завданням психологічної служби в системі освіти виступає формування готовності учнів до соціального й, зокрема, професійного самовизначення. Психологічний аспект професійного самовизначення людини півязаний із установленням меж її професійної придатності. Під цим тарміном у психології розуміють вірогідні сну характеристику, яка відображає можливості конкретної людини по оволодінню певною професійною діяльністю.

Основними структурними компонентами придатності людини до конкретної професії є такі:

· громадянські якості (моральність, ставлення до суспільства), особливо важливі для педагогічної, юридичної і керівної роботи;

· професійно-трудова спрямованість особистості: ставлення до праці й професії, інтереси і схильності саме до певної діяльності;

· загальна дієздатність (фізична, розумова): активність, лисціплінованість, ініціативність, широта і глибина мислення;

· спеціальні здібності, тобто якості, необхідні саме для певних видів діяльності: абсолютний слух для скрипаля, просторове мислення для архітектора.

· Знання, навички й досвід, тобто компетентність саме у даній професійній сфері.

Така придатність людського індивіда до певного виду праці визначається методами професійної орієнтації та професійного добору.

Основну роботу по формуванню готовності учня до професійного самовизначення шкільний психолог здійснює в межах організації й проведеня профорієнтаційної діяльності з молоддю, яка передбачає й профпросвітницькі, профдіагностичні та профконсультативні заходи.

1. ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

Профорієнтація – це система заходів, які здійснює психолог, спрямованих на виявлення особистісних своєрідностей, інтересів і здібностей людини з метою надання їй допомоги в розумному виборі такої професії, яка найбільше відповідає її індивідуальним можливостям.

У спеціалізованих завадах професійної освіти, які готують кваліфікованих спеціалістів конкретних професій, акцент роботи освітнього психолога переноситься на діяльність професійного добору абітурієнтів з метою визначення прогнозу успішності їхньої первинної професіоналізації в межах освітньої установи. Психолог здійснює й індивідуальну професійну консультативну роботу, пов’язану з проблемами адаптації учнів до нових умов професійної освіти, з необхідністю вужчої спеціалізації учня або студента в обраній професії.

Профорієнтація виступає одним із важливих завдань психологічного супроводу професійного самовизначення учня. Вона спрямована на виявлення й розвиток його професійної придатності.

У системі професійної орієнтації прийнято виділяти такі функції:

*соціальну – зорієнтовану на передання учневі певної системи знань, норм і цінностей, які дають йому змогу в майбутньому здійснювати соціально-професійну діяльність як повноправному й повноцінному членові суспільства;

* економічну – пов’язану з необхідністю покращення якісного складу працівників, підвищення їхньої професійної активності, кваліфікації та продуктивності праці;

* психолого-педагогічну, спрямовану на виявлення, формування й врахування індивідуальних особливостей кожного, хто обирає певну професію;

* медико-фізіологічну, що передбачає врахування вимого до здоровя й окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання певної професійної діяльності.

2. СТАДІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ТА НАПРЯМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ЦИХ СТАДІЯХ

Автор популярної сьогодні теорії компромісу з реальністю Є.Гінзберг зазначає, що професійне самовизначення як вибір професії – це процес, що розвивається в часі, й остаточне рішення людини виникає не миттєво, а протягом певного, доволі тривалого періоду. Зокрема, він виділяє в цьому процесі три стадії:

1. Стадія фантазії триває до 11 років. У її межах дитина уявляє себе в певній професії безвідносно до реальних можливостей власного життя: здібностей, можливостей одержати кваліфіковану підготовку, роботу за спеціальністю тощо.

2. Гіпотетична стадія – від 11 до 17 років, вміщає 4 періоди. Протягом першого періоду інтересу (11-12 років) основою вибору майбутньої професії стають інтереси й схильності підлітка. У період здібностей (13-14 років) підлітки починають замислюватися над вимогами, які та чи інша професія пред’являє до здібностей людини, й порівнювати ці вимоги з власним потенціалом обдарованості. Для періоду оцінки (15-16 років) характерне намагання співвіднести особливості професії з власними ціннісними орієнтаціями й реальними можливостями. А в перехідний період (біля 17 років), який збігається з закінченням загальноосвітнього навчального закладу, відбувається перехід від гіпотетичного до реалістичного підходу у виборі професії.

3. Реалістична стадія – від 17 років і старші. У межах цієї стадії молоді люди здійснюють остаточний вибір професії. Тут виділяють період дослідження (17-18 років), спрямований на загальну орієнтацію й здобуття глибок

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать