Як впливати на взаємини людей

Взаємини людини з навколишніми проходять тривалий і складний шлях розвитку. Насамперед вони залежать від життєвого досвіду й тому обмежені віковими можливостями сприйняття й розуміння себе й один одного. Тому, природно, у дошкільників і молодших школярів складаються дитячі взаємини.

Згодом вони змінюються й стають усе більше схожими на відносини дорослих людей.

Період ранньої юності, до якого ставиться час навчання в старших класах школи, займає проміжне Положення між дитинством і дорослістю, тому й взаємини в цей час носять дитяче-дорослий характер, хоча елементи дорослості вже переважають над проявом дитячості.

Взаємини конкретної людини з навколишніми людьми залежать не тільки від його власної соціально-психологічної зрілості, але й від обставин або соціального оточення - групи, до якої він належить, а також групи, у якій він перебуває в цей момент часу, - стану суспільства і його власного положення в даному суспільстві й серед оточуючих людей.

У відносинах людини до навколишнім у першу чергу відбивається соціальна психологія референтних для нього груп. Людина, як правило, формує й змінює свої психологічні установки залежно від того, які люди його оточують і як вони до нього ставляться.

У періоди соціально-економічних і політико-ідеологічних криз людські стосунки звичайно загострюються, погіршуються в порівнянні з тим часом, коли суспільство є більш-менш стабільним.

Відносини людей друг до друга можуть проявлятися відкрито в практичних діях і видимих симпатіях або антипатіях, але можуть бути й схованими, причому не тільки від навколишніх, але й від самої людини. У першому випадку люди виражають своє відношення у висловленнях, жестах, міміці, пантоміміці. При схованих взаєминах - у зміні внутрішнього психологічного стану.

Всі люди будують свої взаємини по-різному: В одних домінує відкритість, тобто зовнішні компоненти відносин, в інших - навпроти, внутрішні, сховані.

Розвивати й удосконалювати людські взаємини можна саме в напрямку гармонізації внутрішніх і зовнішніх компонентів. Людина повинна уміти поводитися так, щоб це відповідало його внутрішньому відношенню. Але, зрозуміло, у рамках прийнятого етикету. Для цього спочатку потрібно навчитися правильно оцінювати й контролювати внутрішні й зовнішні компоненти взаємин. Як це найкраще зробити? Необхідно частіше звертатися до аналізу своїх відносин, задавати собі питання: як особисто я ставлюся до даної людини. Як я проявляю своє відношення до нього? Відповідають зовнішні прояви мого відношення до даної людини моїй внутрішній установці? Чи є моє відношення до даної людини правильним, об'єктивним, безстороннім? І ряд інших. Ці ж питання можна й потрібно задавати не тільки собі самому, але й близьким людям, які добре вас знають і в стані правильно оцінити ваше відношення.

Як можна впливати на своє відношення до людини

Відношення людини до навколишнім визначається багатьма причинами. По-перше, воно залежить від того, як навколишні ставляться до даної людини. У сфері людських відносин діє те, що ми умовно називаємо законом взаємності: наше відношення до людей, зовнішнє і внутрішнє, визначає і їхнє відношення до нас.

Відношення до людей також залежить і від того, сприяють або, навпроти, перешкоджають вони задоволенню ваших потреб і інтересів. Звичайно ми любимо й у цілому по-доброму ставимося до тих, хто вільно або мимоволі допомагає нам задовольняти наші потреби й інтереси. Ми, однак, не любимо, а часом і ненавидимо ті, хто свідомо або несвідомо заважає задоволенню наших основних потреб. Цю тенденцію в сфері людських відносин умовно можна назвати законом відповідності відносини мотивації.

Наше відношення до навколишнім визначається й тим, як вони ставляться до значимого для нас людям, до тих, кого ми самі любимо або ненавидимо. Ми звичайно випробовуємо виражене почуття симпатії й поваги до тих, хто любить наших близьких. Ми також випробовуємо добрі почуття до тих, хто не любить наших ворогів і схильні не любити тих, чиї відносини до інших людей не збігаються з нашими власними. Цю тенденцію в людських відносинах можна позначити як закон емоційної відповідності відносин.

Наше відношення до конкретної людини залежить від психологічного стану в цей момент часу, зокрема від настрою. Якщо цей стан, або настрой, гарне, то ми, як правило, добре ставимося до людей. Якщо ж воно погане, то до людей ми ставимося набагато гірше. Умовимося називати цю особливість людських відношення законом відповідності внутрішнього настроя й зовнішнього відношення людини.

Відношення до людини може визначатися й тим, який його образ, що зложився в нашім поданні: позитивний або негативний. Це - закон відповідності образа й відносини до людини.

Багато чого у вашім відношенні до людини може залежати від того, схожий або не схожий він на вас, і, крім того, від того, як ви ставитеся до себе. Якщо ви любите себе, то напевно, будете любити й того, хто в чомусь на вас схожий. Якщо ж ви себе не любите, то, очевидно, не полюбите того, хто вам нагадує про ваші власні недоліки. Назвемо це явище законом відповідності відносини людини до себе й до інших людей.

Нарешті, наше відношення до деякої людини може визначатися тим, схожий він або не схожий на тих людей, до яких у нас уже зложилося певне відношення. Якщо в його зовнішності вловлюється подібність із симпатичною людиною, те, найімовірніше, і він викличе в мене почуття симпатії. Якщо ж він зовні