Психологічна робота з учнями

План

1. Опора психолого-педагогічної характеристики класного колективу

2. Участь шкільного психолога в педрадах, класних і шкільних батьківських зборах

3. Особливості роботи психологічної служби в альтернативних учбових закладах

1. Опора психолого-педагогічної характеристики класного колективу

Інструментальні дослідження, обробка і систематизація даних стали застосовуватися в психології, в рамках якої спочатку і розвинувся моніторинг як система. Проте потреба суспільства в об'єктивній інформації сприяла розширенню моніторингу. Це поняття стали використовувати в педагогіці, що розглядає моніторинг з двох позицій: як систему збору, обробки, зберігання і розповсюдження інформації про освітню систему і як засіб отримання інформації в процесі проведення наукового дослідження або організації управлінського контролю (набір методик оцінки стану системи). Використовування в дидактиці, теорії виховання, конкретних методиках викладання учбових дисциплін методів математичного аналізу дозволило дати кількісну оцінку якості освіти. Завдяки цьому з'явилася можливість визначити рейтинг учбових закладів, позначити напрями, потребуючі в особливій увазі викладачів. Разом з тим виявилися і значні труднощі. Освітня система виявилася дуже складною, багатоаспектною, щоб можна було відразу створити таку систему, яка дозволила б об'єктивно судити про стан справ.

Крім того, не можна не враховувати і таких важливих обставин, як низький рівень оплати праці, недостатнє фінансування освіти, зайвий консерватизм викладачів і їх небажання (з різних причин) займатися дослідницькою, інноваційною діяльністю.

На різних рівнях освіти робляться спроби створення системи педагогічного моніторингу, досліджуються різні аспекти педагогічної праці. Про величезний інтерес до цієї проблеми свідчать численні монографії і статті. Аналіз педагогічних видань дозволяє зробити однозначний висновок про актуальність даної проблеми. Відсутність визначеності з деяких питань, різноманіття існуючих точок зору дозволяє досліднику діяти в режимі пошуку, інновацій. Цим визначається і мета даної роботи: узагальнити і систематизувати наявні підходи, на їх основі збудувати теоретичну модель, яка може показати свою ефективність або неефективність в процесі апробації. Показником ефективності дії моделі повинне стати підвищення якості освіти. Проте це можливо тільки за умови вдосконалення процесу на основі зібраної ефективними способами об'єктивної інформації. Таким чином, про підвищення якості освіти можна говорити тільки іноді, коли результати моніторингу стануть основою для інноваційної діяльності всіх учасників (суб'єктів) освітнього процесу. А без цього неможливо витримати конкуренцію на ринку освітніх послуг, особливо в умовах демографічного спаду.

В тому розумінні, в якому розглядається моніторинг в даній роботі, суб'єктами моніторингу виступають всі учасники освітнього процесу. Ступінь їх участі різний, але всі вони (і вчителі, і учні, і батьки, і громадськість) одержують інформацію, аналізують її. Наприклад, соціум одержує відомості про освітню установу. На підставі цієї інформації формується громадська думка. Учень має уявлення про результати своєї діяльності, на підставі яких вибудовує індивідуальну траєкторію діяльності.

У свою чергу кожний суб'єкт освіти виступає як об'єкт для структур складнішого або іншого рівня.

Об'єктами моніторингу є освітній процес і його результати, особові характеристики всіх учасників освітнього процесу, їх потреби і відношення до освітньої установи.

На рівні освітньої програми об'єктами моніторингу і управління якістю можуть бути:

• процес освоєння програми, предмету;

• інтеграційні процеси в навчанні;

• процес оновлення, вдосконалення, змісту, методик, технологій навчання, засобів контролю засвоєння учбового матеріалу;

• якість освітнього процесу і т.д.

Система – безліч закономірних один з одним елементів, є певним цілісним утворенням, єдністю (Тлумачний словник). В будь-якій сфері людської діяльності неможливо добитися позитивної динаміки без усвідомлюваної (всіма або багато ким) і приймається системи. Створення теоретичної моделі системи педагогічного моніторингу – перший крок на шляху управління якістю освіти.

Існуючі системи моніторингу можна згрупувати по наступних підставах:I група – моніторинг рівня ЗУН навчаються («мета – результат») (результативність учбово-виховного процесу);

II група – моніторинг, пов'язаний з безпосереднім накопиченням і структуризацією інформації;

III група – системи моніторингу, побудовані з використанням моделі «вхід – вихід»;

IV група – системи моніторингу на рівні освітньої установи. З їх допомогою робляться спроби відповісти на питання про ефективність тієї або іншої технології навчання, виділити чинники, що впливають на якість навчання, знайти приклади зв'язку кваліфікації педагога і результатів викладання.