Громадянське суспільство і демократія

Реферат на тему

Громадянське суспільство і демократія

ПЛАН

1. Поняття, структура і функції суспільства.

2. Моделі громадянських суспільств.

3. Вплив процесів трансформації на форму громадянських суспільств.

4. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії.

5. Література.

1. Поняття, структура і функції суспільства.

Концепція громадянського суспільства, що почала формуватися на зорі Нового часу, розвивалась і змінювала свій зміст паралельно з розвитком сус­пільної реальності, яку вона позначала. Прийнятним варіантом періо­дизація подальшого розвитку ідеї і практики громадянського суспільства можна вважати три стадії, виокремлені професором Калі­форнійського університету Дж. Александером і умовно названі ним «грома­дянським суспільством -І, -II -III».

«Громадянське суспільство-І» (кінець XVII - перша половина XIX ст.) було молодим буржуазним суспільством, що утверджувало ліберальні свободи, підкорялося закону, формувало громадську думку щодо проблем, які були визнані загально значимими.

«Громадянське суспільство-II» (середина XIX до другої половини XX ст.) супроводиться загостренням класових суперечностей, пануванням насильницьких методів розв'язання конфліктів, загалом — «нецивілізованим» повод­женням та незбалансованим впливом тих, кого ми нині назвали б «олігарха­ми». Стають популярними соціалістичні концепції суспільного розвитку, у тому числі й одна з найрадикальніших — марксизм. К. Маркс і Ф. Енгельс та їхні послідовники оголошують громадянські зв'язки і громадянське сус­пільство формою класових відносин, яка породжена капіталістичним спо­собом виробництва і має загинути разом із ним. А в першій половині XX ст. в низці країн громадянське суспільство взагалі на деякий час сходить зі сцени внаслідок гіпертрофії державних функцій «легітимного насильства» (фашизм і сталінізм). Не дивно, що концепція громадянського суспільства стає непопулярною. Щоправда, саме на період громадянського суспільства-II припадає найвище піднесення громадського життя в Центрально-Східній Європі і, зокрема, в тій частині України, яка належала до Австрійської імперії. Остання саме тоді стала на шлях консти­туційного розвитку та надала рівні права народам, які входили до її складу.

«Громадянське суспільство-Ill» як концепція відродилось у другій поло­вині XX ст. насамперед як знаряддя критики «соціалістичного авторитариз­му» в центрально-східноєвропейських країнах. За допомогою цієї концепції спочатку було розроблено нову стратегію трансформування диктаторських режимів, а потім вона стала інструментом пояснення, чому і як відбулося падіння комуністичних режи­мів у Центральній та Східній Європі.

Структурно громадянське суспільство є підсистемою суспільства як ціло­го, яка наближається до соціальної (соціетарної) сфери суспільного життя. Як підструктура суспільної системи громадянське суспільство, у свою чергу, має складну внутрішню структуру, до якої входять компоненти інституційного плану і певний тип культури. Дж. Александер називає три рівні громадянського суспільства як незалежної сфери суспільного життя, в якій люди формулюють і реалізують свої соціальні права та обов'язки: культурний рівень (рівень цінностей); інституційний рівень; практичний рівень людської взаємодії.

Інститутами громадянського суспільства є:

- добровільні громадські організації та громадські рухи, а також політичні партії на перших стадіях свого формування, поки вони ще не задіяні в ме­ханізмах здійснення влади;

- незалежні ЗМІ, що обслуговують громадські потре­би та інтереси, формулюють і оприлюднюють громадську думку; громад­ська думка як соціальний інститут;

- у певному аспекті — вибори та референдуми, коли вони служать засобом формування і виявлення громадської думки та захисту групових інтере­сів;

- залежні від громадськості елементи судової та правоохоронної системи (як-от: суди присяжних, народні міліцейські загони тощо);

- на Заході є тенденція зараховувати до інститутів громадянського суспіль­ства також розподільчо-регулятивні інститути сучасної держави загаль­ного добробуту.

Громадянське (цивільне) суспільство — це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної само­організації та самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сфор­мованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втру­чання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цін­ності.

Функції та атрибути громадянського суспільства. Функції є втіленням ос­новних напрямів діяльності інститутів громадянського суспільства та їх впливу на суспільне життя Найголовніші з них — наступні:

По-перше, громадянське суспільство є засобом самовиразу індивідів, їх самоорганізації та самостійної реалізації ними власних інтересів. Значну частину суспільно важливих питань громадські спілки та об'єднання розв'язують самотужки або на рівні місцевого самоврядування. Тим самим вони полегшують виконання державою її функцій, бо зменшують «тягар проблем», які їй доводиться розв'язувати.

По-друге, інститути громадянського суспільства виступають гарантом не­порушності особистих прав громадян, дають їм впевненість у своїх силах, служать опорою у їхньому можливому протистоянні з державою, формують «соціальний капітал» — ті невід'ємні риси