Утопізм антиглобалізму

Міністерство Освіти і науки України

Київський Національний Економічний Університет

імені Вадима Гетьмана

РЕФЕРАТ

На тему: «Утопізм антиглобалізму»

виконала

студентка 3 курсу

заочної форми навчання

спеціальність – 6507

група № 3

Коваль А. В.

Київ 2011р.

Зміст

1. Антиглобалізм: визначення та основні тезиси

2. Історія виникнення та розвитку

3. Антиглобалізм в країнах світу: представники, ідеологія, основні напрями діяльності.

4. Антиглобалізм та глобалізм як напрямки розвитку – схоже та різне.

5. Список використаної літератури та інтернет-ресурсів.

1. Антиглобалізм: визначення та основні тезиси

З глобалізацією борються по-різному. Хтось кидається піцами у Буша, хтось загрозливо махає кастаньєтами у бік імперіалізму, а хтось намагається обмотати Статую Свободи туалетним папером. І це далеко не все, на що здатні світові антиглобалісти.

Антиглобалізм - це багатовекторний політичний рух, спрямований проти негативних аспектів процесу глобалізації в його сучасних формах, зокрема, проти концентрації багатства в руках транснаціональних корпорацій та окремих держав, проти домінування глобальних торгово-урядових організацій (Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світової організації торгівлі і т.п.). Прихильники антиглобалізму виступають за пошук альтернативних моделей глобального розвитку. Боротьба йде в основному під гаслами протистояння глобальній нерівності та формування однополярного світу, забруднення навколишнього середовища і т.п. Антиглобалісти регулярно проводять у різних країнах світу акції, найчастіше карнавального і шокуючого характеру, з використанням ліворадикальної атрибутики, проти інтернаціонального капіталу і підтримуваної ним моделі глобалізації економіки.

Щоб зрозуміти, що таке антиглобалізм, треба уявляти собі, що стоїть за розпливчастим поняттям «глобалізація». Глобалізацією стали називати процес економічного об'єднання світу, яка стала очевидною після розпаду Радянського Союзу. Антиглобалісти засуджують західні компанії та уряду за їх неоімперіалістичних політику, мета якої - будь-яким шляхом збільшити власну владу над світом. Протест антиглобалістів у першу чергу викликає те, що великі західні компанії перенесли значну частину виробництва до країн, де людей легше експлуатувати, і тим самим викликали хвилю безробіття в розвинених країнах, де праця оплачується вище. Крім того, антиглобалістів обурює ситуація, при якій нерегульовані грошові потоки розповсюджуються по всьому світу, що вже нераз призводило до значних фінансових криз, у свою чергу створював соціальну нестабільність. І нарешті, антиглобалісти висловлюють свою крайню заклопотаність з приводу невизначеного майбутнього західної демократії, оскільки окремі демократичні держави Європи і Америки з'єднуються в Європейський союз і NAFTA, які не вважаються демократичними організаціями. Антиглобалісти також критикують умови життя в західних країнах, де сувора економічна дисципліна і інтереси бізнесу пригнічують турботу про соціальні потреби та культурні потреби населення.

Характерною особливістю антиглобалізму є протидія капіталістичним структурам та об'єднанням, чиї центри розташовані, як правило, у західних країнах - в Північній Америці і в країнах Західної Європи. Особливо це стосується так званих транснаціональних корпорацій, до яких антиглобалісти ставляться як до головних ворогів демократії. Обурення викликають і численні випадки немислимою експлуатації робітників у бідних країнах Азії, і нелюдське вбивство жителів країн Африки, які населяють землі, багаті корисними копалинами, і зростаюча кількість нав'язливих маркетингових технологій у розвинених країнах. З останнім добре знайомі і жителі Росії, де показ будь-якого фільму по телебаченню десять разів переривається рекламою, а того, хто телефонує у довідкову службу змушують вислуховувати купу непотрібних оголошень.

Крім того, антиглобалісти засуджують (хоча і в меншій мірі) такі міжнародні організації, як МВФ (Міжнародний валютний фонд) і Світовий банк, головним чином за те, що ці організації нав'язують бідним країнам - своїм боржникам власну волю, визначаючи їх економічну політику, що вже не раз призводило до плачевних для цих країн результатами. Заворушення в Аргентині в 2001 році - живий тому приклад. ІМВФ, і Світовий банк - не благодійні організації, за які вони деколи намагаються себе видавати, це, навпаки, організації, які прагнуть виключно до досягнення своєї вигоди і отриманню все більшої влади, що відповідає інтересам їхніх господарів - країн Заходу.

Антиглобалісти прославилися перш за все своїми кампаніями проти Всесвітньої торгової організації (СОТ), до якої належать майже всі західні та індустріально розвинені країни. Призначення СОТ - налагодження міжнародних торгових зв'язків, але цим її діяльність аж ніяк не обмежується. Антиглобалісти особливо обурені тим, як СОТ намагалася нав'язати особливі міжнародні правила, що гарантують збереження іноземних вкладень, що неминуче призвело б до порушень іноземними компаніями соціальних та екологічних законів окремих країн. На засіданні СОТ у Сіетлі в 1999 році ці честолюбні плани не вдалося втілити в життя через внутрішні розбіжності, в той же час за стінами залу засідань проходила масова антиглобалістська демонстрація протесту.

Антиглобалісти безсум

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать