Соціал-демократична концепція держави та влади

Міністерство освіти України

Львівський національний університет ім. І. Франка

Економічний факультет

Контрольна робота

з курсу “Подітології”

на тему: “Соціал-демократична концепція держави та демократії”

Роботу виконав:

Студент групи Екі-21з

Дмитрів Тарас Степанович

Львів – 2000

План:

1. Соціальна демократія

2. Концепція економічної демократії

3. Соціал-демократична держава – якою вона повина бути

Висновки

Список використаної літератури

Соціальна демократія

Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е. Берштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний шлях покращення соціального становища для робітничого класу. Одним із перших розгорнуте обґрунтування соціал-демократичної ідеї здійснив Е. Бернштейн, якого інко­ли називають батьком сучасної соціал-демократії. Перу цього німецького теоретика належать праці «Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії» (1899), «Чи можливий науковий соціалізм?» (1901), «Класи і класова боротьба» (1904) та багато інших. Теоретична позиція Бернштейна тісно пов'язана з його політичною орієнтацією на реформи. На відміну від К. Маркса, він вважав неможливим завоювання політичної влади проле­таріатом. Сучасний пролетаріат, на думку Бернштейна, не досяг того рівня політичної та моральної зрілості, який дозволив би йому управляти суспільними процесами, перебрати на себе всю повноту державної влади. За Бернштейном, диктатура пролетаріату означатиме диктатуру клубних ораторів і пар­тійних демагогів. Він гостро критикував абстрактні марксистські положення про пролетаріат як однорідну цілісність, фіксуючи різнорідність чисельно зростаючих соціальних груп, об'єднаних під цією назвою. Перехід до соціалізму може відбутися не внаслідок революції, яку Бернштейн слушно називав «полі­тичним атавізмом і ознакою варварства», а лише через соціа­лізацію капіталізму. Найближчими цілями робітничого руху є, на його думку, боротьба пролетаріату за економічні й політичні права. Проблеми економічних прав він пов'язував із питанням про приватну власність для кожного громадянина, акцентуючи на його праві реалізувати свій соціальний інтерес.

Важливим елементом економічної концепції Бернштейна є теорія демократизації капіталу. Економічні перетворення ка­піталістичного суспільства на соціалістичних засадах, на дум­ку Бернштейна, мають відбутися завдяки розвиткові виробни­чих і споживчих товариств, які демократизують економіку, формують механізми самоврядування трудящих. Він віддавав перевагу стихійному, еволюційному розвиткові економіки, ос­новою організації якої є споживча і виробнича кооперація, здат­на вдосконалюватися за ініціативою «знизу», утверджувати справжню демократію, тобто демократію, за якою жоден клас не користується привілеями порівняно з рештою суспільства. Щоб досягти такого суспільного стану, необхідний певний рівень правосвідомості громадян. Правосвідомість Бернштейн розгля­дав як уміння жити за законами, контролюючи свої пристрасті. Адже демократична форма правління передбачає високий сту­пінь не лише свободи, а й відповідальності для всіх. За Бернштейном, чим довше у будь-якій сучасній державі діють де­мократичні інститути, то більше уваги приділяється правам меншості. Партійна боротьба втрачає характер взаємної нена­висті, а тому й життя таких партій позбавляється політичних катастроф.

Бернштейн вважав, що між соціалізмом і демократією немає прірви. Демократія ґрунтується на визнанні суверенітету осо­бистості, а тому сприяє її інтелектуальному та моральному розвиткові. Для соціалізму як руху з удосконалення виробни­чих відносин характерним є гуманістичне ставлення до люди­ни праці, її потреб та інтересів. Звідси назва його концепції — «демократичний соціалізм». Сутність ідеї соціалізму в тлума­ченні Бернштейна полягає в тому. що соціалізм не означає якогось реального суспільного ладу (чи навіть принципової можливості досягнення десь і колись такого ладу). Водночас ідея соціалізму є такою ідеєю, вірячи в яку та орієнтуючись на яку, трудящі класи об'єднують свої сили, консолідуються, бо­рються за свої права (за покращання матеріальних умов існу­вання, вищу заробітну платню, скорочення робочого часу і т. ін.) і справді, реально виборюють кращі умови існування, вищу заробітну платню, скорочення робочого часу тощо в рамках певного суспільного устрою. Сама ж ідея соціалізму — це мо­рально-етичний ідеал. Саме в цьому сенс знаменитої формули Бернштейна «Кінцева мета — ніщо, рух — усе».

З плином часу західна соціал-демократія дедалі активні­ше простує до лібералізму, відходячи від ідеології марксизму. Найхарактернішими рисами післявоєнної соціал-демократії ста­ли відкритість і плюралізм.

У 70—80-х рр. XX ст. соціал-демократичні партії Франції, Італії, Бельгії сформулювали у своїх програмних документах концепцію самоврядного соціалізму. Такий соціалізм пере­дбачає залучення всіх громадян суспільства до процесу опра­цювання й винесення рішень, керівництва різними сферами життєдіяльності суспільства. Він активізує маси громадян, членів професійних спілок, громадських організацій, місцевого самоврядування. Ці організації виступають як політичні партії. Розширюється автономія різних спілок, товариств як у вироб­ничій, так і в невиробничій сферах. На всіх рівнях здійснюєть­ся виборність в органи самоврядування, їхня діяльність зна­ходиться під постійним Філософія соціал-демократії закор