Кратологія - наука про владу

План

Вступ

Кратологія-наука про владу

1. Влада - предмет вивчення кратології

2. Як народжується влада?(кратологічний підхід)

3. Влада, еліта та ментальність з точки зору кратології

Висновки

Література

Вступ

Крізь віки і тисячоліття поняття "влада" тяжіло над свідомістю і поведінкою людини. Влада! І перед нами виникають асоціативні образи жертв інквізиції і церкви, воєн і революцій, громадянських воєн і невдалих економічних реформ. Влада сьогодні набула "зловісного" звучання. Будь-яка реформа, яка вдалася і не вдалася в будь-якій сфері соціальної дійсності, прямо або посередньо "впирається" у владу. "Владою" оперують починаючи з античних часів різні партії і соціально-політичні рухи: "демократи" та "ліберали", "праві" та "ліві". І при всьому цьому, обурюється А. Панарін, якщо вдуматися в об'єктивний зміст, який визначається цим словом, нас може вразити його банальність [1; с. 5].

Зовсім інший результат ми отримаємо при врахуванні новації влади з іншого, суб'єктивного боку. У цьому випадку нам доведеться мати на увазі культурні, етичні, політичні, ідеологічні та інші цінності влади. Влада в них локалізована приховано і знаходиться імпліцитно. У цьому, так би мовити, є "інтимна" сторона влади. Іншими словами, в цьому є позиція можливості і дійсності послідовного відсторонення (і самовідсторонення) від усіх негативних для неї інтересів і рецидивів. Залишаючись у "самотності", вона з висоти своєї абстракції "споглядає" на бурхливу соціальну дійсність і через свої органи влади, з останніх своїх потуг, прагне тримати її в рамках порядку. І тільки в такому протистоянні влада історично набуває статусу кратології - "науки про владу". Сьогодні, визначає В. Ледяєв, вона суть "інформаційно-пошукова система і в ній представлені конкуруючі дослідницькі програми [2; з. 5].

1. Влада - предмет вивчення кратології

Як європейські, так і вітчизняні дослідники вказують на те, що влада стала "вічною" проблемою і в залежності від соціального часу раз за разом набуває найвищої актуальності. Дж. Скотт - редактор тритомного видання з історії кратології пише: "Влада стала одним з найбільш дебатованих понять, яке оспорюються в соціологічному лексиконі" [цит. за: 2; с. 6]. Реальність влади організується діями людей. Ці дії вкрай складні. Зокрема вони потребують необхідного осмислення, причому за законами певної (політико-ідеологічної) логіки. В результаті утворюються так звані владні дискурси. Те, що словесно виражається на емпіричному (повсякденному) рівні, на рівні науки кратології функціонує на понятійному рівні, тобто перетворюється на поняття. Вона не може існувати без відчуження від конкретних ситуацій, наприклад, у таких владних структурах, як право, судочинство тощо.

Зайвим є довго говорити про актуальність (тим паче злободенність) влади, бо мова йде про зміст і значення фундаментальних цінностей людської культури, зокрема про людину як носія цієї влади заради встановлення основного принципу демократії - isonomia, рівноправність громадян та isoqoria - рівну для всіх громадян свободу слова. Тому для нашого дослідження влада не самоціль. Навпаки, ми прагнемо зрозуміти її через функціонування конкретного носія - панівної еліти, до того ж з урахуванням її ментальності. Тобто наш пошук приречений пройти через своєрідну тріаду: еліта - ментальність - влада. Тут спостерігається певна логічна послідовність, з певним змістом. Тому не можна міняти місцями складові цієї тріади. Тільки разом, у єдності ці складові дають нам право визначити нашу тему як "Ретроспективний і перспективний аналіз ментальності панівної еліти" (соціальний аспект).

Політична влада - здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на діяльність, поведінку людей та їх об'єднань за допомогою волі, авторитету, права, насильства; організаційно-управлінський та регулятивно-контрольний механізм здійснення політики. Більшість вчених вважає, що джерелом влади є політичне панування, яке постає як панування інтересу, має багато форм, основною з яких влада. У політичній практиці інколи помилково тлумачать навпаки, що влада - джерело панування. Автори таких тлумачень не враховують, що для завоювання влади необхідно спершу стати реальною політичною панівною силою і завоювати владу, а далі - закріпити своє панування.

Поняття “політична влада” ширше від поняття “державна влада”:

По-перше, політична влада виникла раніше від державної, ще в додержавну добу.

По-друге, не кожна політична влада є владою державною (наприклад, влада партій, рухів, громадських організацій), хоча будь-яка державна влада - завжди політична.

По-третє, державна влада специфічна: тільки вона володіє монополією на примус, правом видавати закони тощо. Проте, окрім примусу, вона послуговується іншими засобами впливу: переконанням, ідеологічними, економічними чинниками тощо.

Державна влада - вища форма політичної влади, що спирається на спеціальний управлінсько-владний апараті володіє монопольним правом на видання законів, інших розпоряджень і актів, обов'язкових для всього населення.

Державна влада функціонує за політико-територіальним принципом. Це означає, що вона не визнає ніяких родових відмінностей, а закріплює населення за певною географ