Види енергоресурсів, їх використання і запаси

План

1. Види енергоресурсів, їх використання і запаси. Сучасні способи перетворення різних видів енергії в електричну

1.1 Водна енергія в природі

1.2 Гідроенергетичний потенціал регіону

2. Природа водної енергії. Енергія і потужність водяного потоку. Схеми концентрації напору. Гідроакумулюючі електростанції, припливні електростанції, установки, які використовують енергію води і вітру

2.1 Потужність і енергія водотоку

2.3 Греблевий спосіб створення напору

2.4 Дериваційний спосіб створення напору

2.5 Основні типи будівель ГЕС

2.6 Гідроакумулюючі електростанції

2.7 Припливні електростанції

1. Види енергоресурсів, їх використання і запаси. Сучасні способи перетворення різних видів енергії в електричну

Гідроенергетика – це: 1) галузь енергетики; 2) технічна наука про енергію води, методи її отримання і використання з метою електроенергетики. Вона пов’язана з іншими галузями енергетики і водного господарства (меліорація, водний транспорт, водопостачання та ін).

Гідроенергетика, як наука, включає в себе вивчення методів отримання і використання водної енергії. До методів отримання гідроенергії відносять все, що пов’язане з вибором схеми використання водного потоку, тобто гідрологічне, гідротехнічне і енерго-економічне обґрунтування споруд і будівель гідроенергетичного вузла.

1. 1 Водна енергія в природі

Енергетичні ресурси – це природні джерела енергії, які можна перстворити у ті чи інші види енергії. Первинні джерела енергії поділяються на непоновлювані (вугілля, газ, нафта, уран і т.п.) і поновлювані (енергія річок, вітру, сонця, біоресурси та ін).

Сучасні водні ресурси включають в себе річковий стік, вóди озер і водосховищ, грунтові води, прісні і слабомінералізовані напірні води. Чітких кількісних і якісних критеріїв водні ресурси не мають.

Потенційні запаси енергоресурсів (гідроенергетичний потенціал) океану становлять 350218·1012 кВт·год, а річок, озер і водосховищ - 33·1012 кВт·год.

Гідроенергетичний потенціал за виключенням втрат при освоєнні (на сучасному етапі розвитку техніки втрати становлять DЕ»36 %), називається технічним потенціалом.

Практичне значення для народного господарства має економічний потенціал. Це та частина технічного потенціалу, яку доцільно використовувати при сучасному розвитку енергетики та в недалекому майбутньому. На даний час економічний потенціал світової гідроенергетики становить близько 9800 млрд. кВт·год (США – 705, Бразилія – 657, Японія – 132, Швеція – 80 млрд. кВт·год).

1.2 Гідроенергетичний потенціал регіону

Потенційні гідроенергетичні ресурси України складають близько 42 млрд. кВт·год, економічні – 17 млрд. кВт·год. Середньобагаторічний виробіток електроенергії на кінець 80-х років ХХ сторіччя становив близько 10 млрд. кВт·год і використання економічного потенціалу країни становило близько 60 %.

Найбільшими виробниками гідроенергії в Україні є Дніпровський каскад ГЕС (Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська ГЕС, Дніпрогес і Каховська ГЕС) загальною установленою потужністю Nуст=3,6 млн. кВт з виробітком енергії Е=9,8 млрд. кВт·год і Дністровська ГЕС Nуст=696 тис. кВт і Е=0,8 млрд. кВт·год.

У Донецько-Придністровському та Південному господарсько-економічних районах гідроресурси використані повністю.

Реальними джерелами одержання електроенергії на гідроелектричних станціях є річки Південно-Західного господарсько-економічного регіону, а саме гірські та передгірські області: Закарпатська (потенційна потужність Nп=1176 тис. кВт, потенційна енергія Еп=10,3 млрд. кВт·год), Івано-Франківська (Nп=574 тис. кВт, Еп=5,0 млрд. кВт·год), Чернівецька (Nп=301 тис. кВт, Еп=2,6 млрд. кВт·год), Львівська (Nп=296 тис. кВт, Еп=2,6 млрд. кВт·год), Київська (Nп=264 тис. кВт, Еп=2,3 млрд. кВт·год), Черкаська (Nп=212 тис. кВт, Еп=1,8 млрд. кВт·год), Чернігівська (Nп=149 тис. кВт, Еп=1,3 млрд. кВт·год) і Тернопільська (Nп=115 тис. кВт, Еп=1,0 млрд. кВт·год).

Потенційні гідроресурси малих річок України складають Nп=330 тис. кВт, Еп=2,9 млрд. кВт·год і розподіляються наступним чином:

Донецько-Придніпровський район - Nп»110 тис.кВт, Еп»0,9 млрд.кВт·год;

Південно-Західний район - Nп»100 тис. кВт, Еп»1,0 млрд. кВт·год;

Південний район - Nп»120 тис. кВт, Еп»1,0 млрд. кВт·год.

2. Природа водної енергії. Енергія і потужність водяного потоку. Схеми концентрації напору. Гідроакумулюючі електростанції, припливні електростанції, установки, які використовують енергію води і вітру 2.1 Потужність і енергія водотоку

Вода, що тече у річці чи каналі, постійно виконує роботу на подолання внутрішнього опору руху води, опору на тертя у руслі і різні ерозійні впливи (розмив берегів і дна, переміщення наносів і т.п.)

Визначаємо силу тяги води:

F=m·g·sin a,

де m – маса води між створами А і В.

Виконана потоком робота рівна:

A=F·L=m·g·sina·L=r·w·L·g·sin a·L,

де w - площа поперечного перерізу потоку, м2, r - густина води, м3/с.

Замінимо значення довжини ділянки L на добуток vt, де v – швидкість потоку, м/с, t –час, за який потік проходить від створу А до створу В, с.

Отримуємо залежність A=r·g·w·v·t·sin a·L. Підставляючи у рівняння значення витрати Q=v·w та напору (падіння річки між створами) Н= sin a·L, отримуємо остаточне значення величини ро

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать