Спелеотуризм 3

Київський національний університет

Імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Реферат

На тему:

Спелеотуризм

Студентки 1 року

Магістратури

Куницької Ірини

Київ - 2010

1. Поняття спелеотуризму та загальна характеристика печер.

Спелеотуризм – це спеціальні категорійні туристські походи, що передбачають проходження маршрутів по печерах і карстових порожнинах під землею. У спелеотуризмі використовуються альпіністське спорядження, деякі види спорядження туристів-водників, а також спеціальні пристосування деякі види спорядження (гідрокостюми, ліхтарі, драбини, мотузки тощо).

За Бейдиком О.О. спелеотуризм – один з видів активного туризму, основним фактором розвитку якого є наявність спелеоресурсів (печери, лійки, підземні озера та інші карстові форми).

Серед особливостей даного виду туризму можна виділити вологість печер – до 100% при понижені й температурі та відсутність природного освітлення.

Печери, для проходження яких потрібно спеціальні навички та технічні засоби (крім каски і джерела світла), діляться на дев'ять категорій складності: 1, 2А, 2Б, 3А, 3Б, 4А, 4Б, 5А, 5Б. Основним критерієм для визначення категорії складності печери є тривалість подорожей, кількість перешкод на маршруті і їх складність.

Печери, категорії складності яких позначені однією цифрою, відрізняються один від одного, головним чином, кількісними характеристиками. Якісний стрибок відбувається при переході від 1 категорії важкості до 2А, від 2Б до 3А і т.д.

Перешкоди - це стрімкі і круті похилі ділянки (колодязі й уступи), вузькості. Є сніжні і водні перешкоди (у тому числі сифони).

Печери, для проходження яких практично не потрібно спеціальних засобів для подолання вертикалей, називаються горизонтальними; печери, в яких основною перешкодою є стрімкі і круті похилі ходи, називаються вертикальними; печери, де зустрічаються різні перешкоди, - змішаного типу.

Нижче подаються короткі характеристики печер різних категорій складності, що відображають загальне уявлення про принцип класифікації. Час проходження печер розраховано для груп з 4-6 осіб середньої підготовленості для даного класу печер. Межі глибин даються для вертикальних порожнин. Печери змішаного типу вимагають індивідуального підходу при категоріюванні, для них межі глибин можуть бути зменшені.

1 категорія складності - печери, для проходження яких вимагається мінімальна кількість допоміжних засобів. Глибина колодязів не більше 40 м. Колодязі, як правило, сухі і прості для проходження. У горизонтальних печерах повинні бути перешкоди: вузькості, ділянки нескладного скелелазіння або обводнені ділянки. Час проходження - 2-8 годин. Загальна глибина - 20-100 м.

2А категорія складності - колодязі можуть бути обводнені, але без сильних водотоків. Горизонтальні печери можуть мати відкриті сифони. Час проходження 3-8 годин. Загальна глибина 40-180 м.

2Б категорія складності - те ж, але кількість перешкод більше. Час проходження - 6-16 годин. Загальна глибина 150-300 м.

3А категорія складності - колодязі можуть бути сильно обводнені. У горизонтальних печерах можуть бути невеликі сифони, що вимагають застосування апаратів автономного дихання. Час проходження - 12-48 годин. Загальна глибина - 180-360 м.

3Б категорія складності - те ж, але кількість перешкод більше. Час проходження - 2-5 днів. Загальна глибина 320 - 550 м.

4А категорія складності - печери вертикального і змішаного типу, для їх проходження потрібна установка проміжного пункту харчування та відпочинку на маршруті або підземного табору. Можуть бути ділянки складного лазіння, в тому числі із застосуванням штурмових драбинок, засувів тощо Час проходження - 4-8 днів. Загальна глибина 420 - 550 м.

4Б категорія складності - те ж, але кількість перешкод більше. Час проходження - 7-14 днів.

5А категорія складності - безліч всіляких перешкод. Для проходження потрібна установка підземних таборів. Час проходження - 12-18 днів. Загальна глибина - 800-1200 м.

5Б категорія складеності - необхідна установка декількох підземних таборів. Час проходження - понад 18 днів. Загальна глибина понад 1100 м.

Як правило, при першому проходженні печери кількість перешкод більше (у зв'язку з пошуками та маркуванням проходів, розбором завалів, обробкою уступів), тому категорія складності печери вище.

Розрізняють:

- карстові печери , саме вони мають найбільшу протяжність і глибину. Печери утворюються внаслідок розчинення порід водою. Тому карстові печери зустрічаються тільки там, де залягають розчинні породи: вапняк, мармур, доломіт, крейда, а також гіпс і сіль.

- тектонічні печери – виникають в будь-яких гірський породах в результатаі тектонічних розломів;

- ерозійні печери - печери, утворені в нерозчинних породах за рахунок механічної ерозії, тобто вимиті водою, що містить крупинки твердого матеріалу. Часто такі печери утворюються на березі моря під дією прибою, але вони невеликі.

- льодовикові печери – утворюються в літі льодовиків талою водою. Термальні льодовикові печери зустрічаються в Ісландії, Гренландії та досягають значних розмірів.

- вулканічні печери – утворені внаслідок виверження вулканів.

- антропогенні – спричинені діяльністю людини.

2. Спелеотуризм та печери в світі.

Найдовші печери світу: