Фактори конкурентоспроможності американських готелів

Київський Національний Університет Культури і Мистецтва

ВП «Львівський факультет менеджменту та бізнесу»

Реферат

з дисципліни Менеджмент

на тему:

Фактори конкурентоспроможності американських готелів

Виконала:

ст. гр.ГР - 31

Базановської Марти

Львів 2010

Вступ

Для визначення конкурентоспроможності країни використовується близько 340 показників і більше 100 оцінок експертів-економістів. Дані аналізу групуються в 10 факторів:

1. економічний потенціал і темпи росту економіки;

2. ефективність промислового виробництва;

3. рівень розвитку науки й техніки, темпи освоєння науково-технічних досягнень;

4. участь у МРТ;

5. динамічність і ємність внутрішнього ринку;

6. гнучкість фінансової системи;

7. вплив державного регулювання економіки;

8. рівень кваліфікації трудових ресурсів;

9. забезпеченість трудовими ресурсами;

10. соціально-економічна й внутрішньополітична ситуація.

Традиційно високою конкурентоспроможністю володіють США, Японія, Німеччина й Швейцарія. При цьому експерти відзначають не тільки потужний загальекономічний базис конкурентоспроможності цих країн, що досить повно характеризується наведеними вище факторами, але й не менш важливий структурний аспект їхньої конкурентоспроможності. Мова йде про ступінь адаптації економіки до еволюції світового попиту, про точний вибір національної спеціалізації, що відповідає внутрішнім можливостям, про вміння уникнути гострої й безглуздої конкуренції, перемкнувшись на випуск нових товарів або освоєння нових ринків. У цьому глибокому розумінні глобальної структури світового попиту, у здатності динамічно на нього реагувати, одночасно активно формуючи його в потрібному напрямку, і складається секрет ринкового успіху провідних світових експортерів.

Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. комфортабельних готелів, що налічують більш ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів щорічно зростає в середньому на 3-4 %.

Ще на початку п'ятидесятих років намітилися деякі тенденції, які згодом практично сформували сучасний готельний ринок і бізнес. Тоді тільки випробувався досвід надання великими компаніями дрібним власникам права виступати на ринку від їхнього імені й під їхнім прапором. В англійській мові подібні взаємини великого й дрібного бізнесу називаються franchising. Нині старі готельні марки запекло борються на готельному ринку. З одного боку, ніхто не зможе заперечувати, що такі імена, як Best Western, Holiday Inn, Howard Johnson або Quality Inn (список можна продовжити) уже міцно урізалися на згадку практично кожного постійно подорожуючим, але й багато готелів, над якими розвиваються прапори цих готельних мереж, так само старі, як і самі ці бренди, що саме головне, виглядають відповідним чином.

З іншого боку, більше молоді готельні компанії й марки, навпроти, не можуть похвалитись подібним реноме на готельному ринку, їхні назви маловідомі, але вони володіють новими сучасними готелями, побудованими з врахуванням останніх архітектурних і технологічних досягнень, що є значною перевагою в боротьбі за клієнта. Деякі фахівці готельної справи, такі, наприклад, як Патрик Форд, президент відомої в США корпорації Lodging Econometrics Hotel realty, вважають, що для переважної більшості споживачів слово «новий» має магічне значення й найчастіше визначає результат конкурентної боротьби. Форд упевнений, що якщо говорити про марки, сорти, імена, товарних знаках у глобальному аспекті, а не тільки стосовно до готельного бізнесу, то зовсім очевидно, що такі споживчі асоціації мають універсальний характер: нове й свіже, безперечно, краще старого, що встиг ґрунтовно набриднути клієнтові. Для підтримки конкурентноздатності готельної марки необхідно мати реальну програму відновлення. Бажано надавати готельній мережі кредити, пільги й бонуси для здійснення різних поліпшень і нововведень, а також підвищувати стандарти якості й установлювати більше тверді вимоги до їхнього дотримання всіма готелями мережі.

Сьогодні готельні марки мають використовувати можливості економіки, що розвивається швидкими темпами, й пропонувати ринку нові продукти й послуги. Зараз для готельних марок існують унікальні шанси якими неможливо не скористатися. Беручи до уваги готельний ринок, який так інтенсивно змінюється й розвивається, в результаті появи на ньому нових „імен”, а також розширення й інтеграції всесвітньо відомих мереж, я обрала темою роботи стан готельної справи на міжнародному рівні. Ця тема є новою та актуальною, і особливо корисною для визначення перспективних напрямків розвитку готельної індустрії України, з використанням досвіду світових брендів, чия історія та аналіз діяльності послугують прикладом для вітчизняних готелів.

Криза готельного бізнесу США спадає, і галузь починає повільно повертатися до норми. Пожвавлення готельного сектора, що відбулося вперше після кризи 2001 року, викликає обережний оптимізм у керуючих готелями.

Глава Marriott International г-н Марриотт відзначив, що спад, що спостерігала готельна індустрія, був самим гіршим із всіх, які ця галузь коли-небудь, випробовувала. Прибуток 2001 р. склала всього $16,1 млрд. проти $22,5 млрд. в 2000 р. И тільки зараз можна з обережністю відзначити якийсь підйом.

Стефан Болленбах, президент Hilton Hotels Corp., зафіксував попит на номери в го

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать