Поняття та специфіка філософських категорій

Поняття - це форма людського мислення. У практиці мислення поняття використовуються як у складі суджень, так і поза судженнями, тобто самостійно, виражаючи певний підсумок дослідження на конкретному етапі пізнання. Понятійний апарат закріплює досвід, що накопичується людством, і забезпечує освоєння, збагнення нових об'єктів дійсності. Тому поняття найчастіше визначається як форма думки, у якій відбиті загальні, істотні ознаки об'єктів. Таке трактування сходить до Аристотеля. Поняття різного ступеня спільності формуються шляхом виявлення тих або інших загальних ознак, властивостей, рис дійсності, властивим певним об'єктам. У судженнях людини поняття зіставляються один з одним, а при визначенні понять одне з них звичайно підводить під інше, більше широке, більше загальне, визначається через найближчий рід і видову відмінність.

У ході своєї матеріальної й духовної діяльності, формуючи сферу людської культури й вищі форми світогляду, люди виробили певні, гранично широкі поняття, що одержали назву філософських категорій. Визначення категорій, оскільки це загальні поняття, можливо шляхом контрастного зіставлення їхній один з одним.

Відзначимо, однак, наявність іншого, досить перспективного, підходу до розуміння поняття, коли воно визначається як єдність загального, особливого й одиничного. Наявність двоякого трактування поняття пояснюється фіксацією різних стадій пізнання прояву категорій, аналіз і вдосконалювання категоріального апарата - найважливіші завдання філософії.

Багато великих філософів минулого, міркуючи про природу категорій, уважали, що вони дані людині споконвічно й не пов'язані з досвідом його діяльності. Сучасна філософія найчастіше характеризує категорії як продукт пізнавального процесу, як підсумок практичного перетворення миру людиною, тому приймається, що філософські категорії не тільки є найбільш загальними поняттями, але й мають регулятивну функцію.

Категорії - це підсумок, результат наукової праці, але й регулятори самого процесу дослідження. Пошук причин людського нерозуміння якої-небудь ідеї, концепції натрапляє звичайно на категоріальні бар'єри. Розходження поглядів часто визначаються різними категоріальними «сітками» домінуючими установками тих або інших конкретних принципів. Лише «змінивши систему категоріальних координат», можна прийняти аргументи й навіть факти, що приводяться опонентом.

У самому широкому змісті, підкреслюють деякі дослідники, всі категорії можна вважати гносеологічними, тобто теоретичне пізнавальними, хоча в одних може переважати онтологічний аспект (такі категорії фіксують загальні ознаки, сторони об'єктів або їхні зв'язки й відносини), в інших - логічний або гносеологічний аспект (такі категорії звернені до пізнання, розкривають специфіку об'єктно-суб'єктних відносин і не мають безпосереднього аналога в матеріальному світі).

Одночасність різних культур - це реальний факт сучасного суспільства. Будь-яка культура має свою систему (або шкалу) цінностей і особливу сітку світоглядних категорій (Гегель образно говорив про «алмазну» мережу понять), які й виражають відносини людини до миру.

Філософські категорії займають особливе місце в розумовій діяльності людини. Досить указати на світоглядну й методологічну роль філософії в суспільстві. Для будь-якої науки її поняття завжди корелюють із вихідною мережею філософських категорій. Хоча філософські категорії опосередковані й входять до складу будь-якої наукової теорії, яку б сферу дійсності вона не відбивала, у конкретних ситуаціях дослідник безпосередньо звертається до філософських категорій найчастіше тоді, коли зіштовхується з аналізом якого-небудь загального аспекту проблеми «мир - людина». Фіксуючи загальні аспекти взаємозв'язку природи й людини, буття й мислення, категорії визначають саме ті границі, у яких розгортається пошук рішення досліджуваної проблеми, а зв'язку категорій відбивають структуру пізнавального процесу.

Зрозуміло, на різних щаблях і рівнях пізнання методологічна роль категорій неоднакова. Взаємозв'язок використовуваних у кожному конкретному випадку категорій - це своєрідний «пунктир» не тільки теоретичної діяльності суб'єкта, але й практичних його зусиль, спрямованих на зміну навколишнього світу. Будучи формою й практичного, і теоретичного освоєння миру, категорії універсальні, загальні, і тому їх можна розглядати як найважливіший елемент філософської рефлексії.

У живому організмі філософії категорії займають особливе місце саме тому, що вони не тільки втілюють у собі специфіку філософського знання як такого, але й зв'язують філософські теорії з конкретними напрямками наукового пізнання.

В інших авторів ці категорії названі загальфілософськими або загальдіалектичними.

Зміст філософських категорій у ході суспільно-історичної практики безупинно міняється й збагачується. філософія завжди прагнула не просто описувати наявні структури думки, але й розробляти категорії на основі матеріалу всієї духовної культури й практики поколінь: «Обіг (пряме або безпосереднє) до дійсності, до реальних зв'язків і відносин, відбиваним у вигляді структури мислення, дає їй можливість збагатити теоретичне вираження категорій додатковим змістом». Знання, накопичені багатьма поколіннями людей і узагальнені в категоріях, перетворюють кожну з них у своєрідну філософську проблему, а вся філософська проблематика так чи інакше є теоретичною трансформацією центральної світоглядної проблеми «людина - мир». Кожна з категорій розкрив