Філософські ідеї Л. Витгенштейна

Філософські ідеї Л. Витгенштейна

Справжнім духівником неопозитивізму був Л. Витгенштейн (1889-1951). Народився він в Австрії. По утворенню інженер. Займався теорією авіаційних двигунів і пропелерів. Математичний аспект цих досліджень залучив його увагу до чистої математики й до філософії математики. Він познайомився з роботами Фреге й Рассела по математичній логіці. У результаті Витгенштейн направився в Кембридж і в 1912-1913 р. працював з Расселом.

Рассел у своїх спогадах розповідає, що Витгенштейн часто приходив до нього додому по вечорах і, не говорячи ні слова, годинами ходив перед ним по кімнаті. Рассел розповідає також, як Витгенштейн один раз запитав його, чи вважає Рассел його здатним до філософії. Рассел попросив написати йому що-небудь. Коли Витгенштейн приніс йому написане, те Рассел, прочитавши першу фразу, дав позитивну відповідь на його питання. Він не повідомляє, яка це була фраза. Але можливо, що це був початок «Логіко-філософського трактату»: «Мир є все те, що має місце».

Під час першої світової війни Витгенштейн служив в австрійській армії й зрештою потрапив у полон. У полоні він, видимо, і закінчив «Логіко-філософський трактат», опублікований у Німеччині в 1921 р., в Англії в 1922, у нас в 1958. Після звільнення з полону Витгенштейн працював учителем у школі, мав деякі контакти зі Шликом, відвідав Англію. В 1929 р. остаточно переїхав у Кембридж. Під час другої світової війни працював у Лондонському госпіталі, в 1947 р. вийшов у відставку. В 1951 р. умер.

Витгенштейн була своєрідна людина. Захоплювався ідеями Л.Толстого, намагався жити відповідно до його навчання. Питання кар'єри, життєвого успіху його не цікавили. Він була людина дуже чесний і прямої, іноді до різкості. Ходив завжди в сорочці з розстебнутим коміром, мало спілкувався зі своїми колегами (ніколи не обідав з ними в їдальні). Як говорили, він був схожий скоріше на первосвященика якоїсь таємної секти, чим на професора Кембриджу. В 1935 р. він приїжджав у Радянський Союз.

Витгенштейн говорив, що залишився працювати в Радянському Союзі, але запрошення він, на щастя, не одержав і виїхав назад.

В 1953 р. були опубліковані його філософські дослідження, а в 1958 р. «Сині» і «Коричневі» зошити, після яких пішли й інші публікації його рукописної спадщини.

На виникнення логічного позитивізму величезний вплив зробив «Логическо-Філософський трактат». Т.Хилл у книзі «Сучасні теорії пізнання» говорить, що «Логіко-філософський трактат» зробив ні із чим не порівнянний вплив на всю філософську літературу трьох останніх десятиліть».

Це дуже важка, хоча й невеликій книжечці, написана у формі афоризмів. Познайомитися хоча б з уривками з її, необхідно. Але ця нелегка справа! У ній, що ні фраза, то в найкращому разі проблема, а в гіршому - загадка.

Тому що, як говорить Ейкен: «Витгенштейн - це одна з найбільш суперечливих фігур у новітній філософії». Трактат його повний протиріч. На деякі вказав уже Б.Рассел в «Введенні».

Витгенштейн будує насамперед плюралістичну картину миру. Мир, згідно Витгенштейну, має атомарну структуру й складається з фактів.

«Мир є все те, що має місце». «Мир є сукупність фактів, а не речей». Це значить, що зв'язки споконвічно властиві миру. Далі треба, що «мир розпадається на факти».

Обертає на себе увага те, що поняття «факт» Витгенштейн ніяк не визначає. Факт - це все те, що трапляється, що має місце. Але що ж саме має місце? Витгенштейн не уточнює цього, і невизначеність і неясність залишаються в самому фундаменті його філософії.

Єдине, що можна сказати про факт, це те, що вже сказав Рассел, а саме, що факт робить пропозицію щирим. Факт, таким чином, є щось, так сказати, допоміжне стосовно пропозиції як до чого первинному.

Це значить, що коли ми хочемо довідатися, чи істинно дану пропозицію або неправдиво, ми повинні знайти той факт, про яке пропозиція говорить. Якщо у світі є такий факт, пропозиція істинно, якщо немає - воно помилково. На цьому міркуванні, властиво, будується логічний атомізм.

Всі начебто ясно. Але отут виникають труднощі: «Всі люди смертні» - є такий факт?

«Не існує єдинорогів» - виходить, що це негативний факт, а вони не передбачені в «Трактаті», тому що виходить, що факт - це те, що не має місця.

Але це ще не все. Якщо говорити про науку, то вже давно встановлено, що фактом, або скоріше, науковим фактом, називається не що потрапило, тобто далеко не все, що «має місце». Факт установлюється в результаті відбору й виділення деяких сторін дійсності, відбору цілеспрямованого, здійснюваного на основі певних теоретичних установок. Факти не валяються на вулиці, подібно круглякам або полінам. Один автор дотепно помітив, що шахівниця з певною позицією фігур для шахіста є, звичайно, деякий факт. Але ви можете, скажемо, пролити кава на дошку й на шахові фігури, але ви не можете пролити кава на факт. Можна лише сказати, що факт є щось, що відбувається або має місце в людському світі, тобто світі, відкритому для людини, що несе на собі якусь людську печатку.

Згідно Витгенштейну, факти не залежать друг від друга, і тому «будь-який факт може мати місце або не мати місця, а все інше залишиться тим же самим». Отже, всі зв'язки, всі відносини між фактами є чисто зовнішніми.

Немає потреби заглиблюватися в структуру миру, як вона зображується Витгенштейном. Варто лише відзначити, що, як і в Рассела, атомарний факт не є щось неподільне

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать