Вчення Платона про державу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНФОРМАТИКИ І ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Кафедра гуманітарних і суспільних дисциплін

РЕФЕРАТ

по філософії

НА ТЕМУ:

«ВЧЕННЯ ПЛАТОНА ПРО ДЕРЖАВУ»

студентки ІІ курсу

спеціальності 6030101 –

«Соціальна робота»

денної форми навчання

факультету ФІР

Діденко Д.О.

Перевірила Пасько З.О.

Донецьк 2009г.

ПЛАН

ВСТУП…………………………………………………………………………3

1. Концепція ідеального політичного устрою у творі Платона «Держава»………………………………………………………………4

1.1. Характеристика суспільних станів у державі Платона……….4

1.2. Вчення Платона про досконалі та недосконалі форми держави…………………………………………………………………6

2. Питання держави і права в діалозі Платона «Закони»………………8

2.1. Вчення про змішанні форми держави………………………….8

2.2. Вчення про закони держави…………………………………...10

3. Соціальний сенс утопії Платона……………………………………..12

3.1. Обґрунтування Платона необхідності соціальної нерівності.12

3.2. Вплив утопії Платона на європейську історичну думку…….13

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….16

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………...18

ВСТУП

Держава — основний і найважливіший інститут політичної системи суспільства. Держава здійснює управління системою державних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів, що становлять політичну систему соціально різного (класового) суспільства.

Проблема державного ладу була і буде однією із самих складних і суперечливих проблем, що стоять перед людством.

Безліч людей уже тисячі років намагаються зрозуміти, якою держава повинна бути "в ідеалі".

Так проблема суспільного, державного устрою переростає в проблему розуміння блага, людських цінностей і свободи особи. Ці питання і розглядав Платон в своїх працях.

Платон піддав різкій критиці суспільний та державний устрій свого часу. Він пропонував збудувати таку державу, в якій пануватимуть мудрість та справедливість. Головними політологічними творами Платона є трактати «Держава», «Закони», «Політик» та «Крітій».

Він був ідеологом афінської рабовласницької аристократії. Вільні громадяни повинні бути розподілені на правителів-філософів, стражів-воїнів та ремісників-виробників.

Слід зазначити, що Платон одним з перших звертається до характеристики політичних форм правління державою. Він вважав недосконалими формами тімократію (владу честолюбців), олігархію (владу небагатьох), демократію (владу народу), називаючи останню головним лихом політики. Для Платона демократія – це влада посередності, яка неминуче призведе до тиранії більшості. Крім того, Платон попереджав, що демократії, звичайно, короткочасні і натовп дуже швидко поступається владою на користь тирану.

Розділ 1. Концепція ідеального політичного устрою у творі Платона «Держава»

1.1 Характеристика суспільних станів у державі Платона

Ряд авторів вважають, що причиною виникнення сумісного суспільного життя і держави Платон рахує наявність у людей природжених соціальних потреб, які кожний окремий індивід не може задовольнити власними зусиллями і тому потребує допомозі з боку інших індивідів. Таким чином, кожна людина привертає то одного, то іншого для задоволення тієї або іншої потреби. Випробовуючи потребу багато в чому, багато людей збираються воєдино, щоб мешкати спільно і надавати один одному допомогу: таке сумісне поселення і одержує у нас назву держави[6, 6с.]. Крім цього, держава створюється для того, щоб забезпечити його членам благополуччя і безпеку.

Різноманітності людських потреб в державі повинна відповідати спеціалізація праці, бо тільки на її основі можна забезпечити високу якість і продуктивність [7, 71с.]. Цілі стани людей здійснюють в державі життєво необхідні для суспільства функції; цьому сприяють навики ремесла, витончені професійним навчанням і досвідом, помножені спадковою передачею, засвоєнням їх з дитинства у власній сім'ї і найближчому середовищі [8, 72с.]. Тому місто повинне складатися із землевласників, ремісників, купців, мореплавців, робочих, поетів, акторів, кухарів, вчителів, лікарів, і т.д. Платон упевнений, що краще працює той, хто володіє однією справою, до якої більш здібний, і займається тільки цим.

Всі здібності людини належать державі, яка вільно розпоряджається ними на свій розсуд. На переконання Платона, держава повинна також виконувати і етичні функції.

В діалозі “Держава” Платон розглядає ідеальний державний лад по аналогії з людською душею. Трьом початкам людської душі – розумному, лютому і жадаючому – аналогічні три основні початки держави – нарадче, захисне і ділове. Останнім же відповідають три стани – правителів-філософів, воїнів (вартою) і виробників (ремісників і землевласників).

Самовільний перехід з низького стану у вищі є найбільшим злочином, бо кожна людина повинна займатися тією справою, якій він призначений від природи: Займатися своєю справою і не втручатися в чужі – це і є справедливість [9, 13с.]. Мудрість, є достоїнство правителів; мужність властива понад усе стану воїнів, що захищають суспільну безпеку; розсудливість убачається в підкоренні народного натовпу волі правителів і у взаємній згоді громадян; а справедливість – в тому, що не тільки згодні між собою громадяни, але і

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать