Гуманізація суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах технократичного суспільства

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

Іванова Лариса СергІЇвна

УДК: 130.2 : [33 : 316. 422]

ГУМАНІЗАЦІЯ СУБ'ЄКТ-СУБ'ЄКТНИХ ВІДНОСИН

В Е КОНОМ І Ч Н ИХ СТРУКТУРАХ

ТЕХНОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Сімферополь − 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник : доктор філософських наук, професор

Лазарєв Фелікс Васильович ,

Таврійський національний університет

ім. В.І. Вернадського,

завідувач кафедри філософії.

Офіційні опоненти :

доктор філософських наук, професор

Воєводін Олексій Петрович ,

Східноукраїнський національний університетім. В. Даля,завідувач кафедри філософії культурита культурології;

кандидат філософських наук, доцент

Горбань Олександр Володимирович ,

Національна академія природоохоронного

та курортного будівництва, завідувач

кафедри філософії та права.

Захист відбудеться "25"червня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 116-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, проспект Вернадського, 4.

Автореферат розісланий "23" травня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Зарапін О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дисертаційного дослідження. На початку третього тисячоліття людство опинилося у небезпечному й складному становищі. Руйнування навколишнього середовища наближається до критичної межі, зростає споживацьке ставлення до людини й природи, загострюється протиріччя між людиною й технікою. Виникає новий клас загроз і небезпек, пов'язаний з формуванням інформаційного суспільства.

Накопичення проблем, які загрожують самому існуванню людства в умовах техногенного суспільства, призвело до глибокої антропологічної кризи, що зачіпає духовну сферу й моральну структуру людини. В країнах колишнього СРСР зазначені процеси виявилися з особливою силою на тлі явищ, що відбуваються одночасно, − глобалізації й віртуалізації світового господарства.

Стали помітними радикальні суб'єктивно-людські зміни, що посилюють відчуженість людини, руйнують індивідуальну ціннісну матрицю, яка лежить в основі етнічної, громадянської й цивілізаційної ідентичності. Ці зміни проявляються в усіх без винятку сферах існування людини, серед яких головною залишається виробнича діяльність в економічній сфері.

Еволюція західних суспільств XIX-XX століть виявила фундаментальне протиріччя між іманентно властивим капіталістичній формації уявленням про людину як про ресурс, що використовується для підвищення ефективності господарської, комерційної діяльності, і потенційними можливостями людини як самостійного суб'єкта соціальної діяльності.

Людство вперше виявилося в пограничній ситуації, зоні біфуркації, вихід з якої можливий за умови перебудови ціннісних орієнтирів економічної організації на основі реалізації гуманістичних принципів, життєстверджуючих начал. Основою економічного розвитку повинна стати категорія якості життя , переорієнтація з монетаристських макроекономічних показників на дійсне вирішення проблем світового співтовариства. Кінцевою метою виробництва як сфери діяльності людини має стати не тільки подолання відчуження, що виникає в процесі протистояння праці й капіталу, але й відтворення в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах тих людських екзистенцій, які становлять родову сутність людини.

Таким чином, філософсько-антропологічний аналіз протиріч між практикою технократичного управління виробництвом в умовах, коли людина використовується лише як засіб , і гуманістичною перспективою, в якій людина розглядається як кінцева мета виробництва, стає життєво важливим. У процесі такого аналізу виникає низка питань: чи існує зв'язок між організаційно-правовим видом господарської діяльності економічної структури і мірою зняття феномена відчуження? Чи забезпечує корпоративна культура усунення відчуження чи є лише його імітацією? Чи можливе повне розкриття творчих здібностей людини і її самореалізація в умовах домінування в економічній сфері технократичного стилюмислення? Чи гарантує самореалізацію творчих здібностей людини перехід від індустріального суспільства до інформаційного? Які гуманістичні цінності мають бути покладені в основу ефективної культури управління?

Досвід України, як і решти країн на пострадянському просторі, багаторазово актуалізує проблеми гуманізації економічного розвитку. Процеси приватизації, поява нових організаційно-правових форм господарювання, запозичення закордонних управлінських парадигм, орієнтованих на розкриття інтелектуального потенціалу працівників, потребують філософського осмислення людини

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать