Філософські проблеми техніки

Міністерство освіти і науки

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”

Кафедра філософії

Реферат на тему:

„Філософські проблеми техніки”

Виконав:

…………………...

…………………...

Перевірив(ла):

……………………

……………………

Київ, 2011

Зміст

Вступ .................................................................................................................3

1. Проблема співвідношення філософії науки і техніки..............................8

2. Техніко-екологічні та соціальні проблеми сучасності...........................13

3. Проблема комп’ютеризації суспільства..................................................18

4. Шляхи і перспективи розвитку техніки...................................................24

Висновки ........................................................................................................28

Список використаної літератури ..............................................................30

Вступ

Машинерія, що звитяжно розповсюджується, мучить і лякає мене. Вона підбирається повільно-повільно, як гроза. Але шлях її визначений, вона прийде і застане нас зненацька.

Йоганн Вольфганг Гете

Ціллю роботи являється дослідження філософських проблем техніки і шляхів їх розв’язання. Перші праці, що стосуються філософського розуміння про­блем техніки, вийшли у світ понад сто років тому. У 1877 р. у Брауншвейзі було видано книгу філософа-антрополога Е. Каппа „Основи філософії техніки”, яку й прийнято вважати початком систематичного філософсь­кого опанування проблем техніки. Приблизно у той же час у Франції А. Еспінас працював над побудовою загальної те­орії техніки, що спиралася на філософські основи й кате­горії. На межі XIX-XX ст. виходять праці відомого російського інженера П. Енгельмейера („Теорія творчості”, 1910 р. та „Філософія техні­ки”, 1913 р.), а також англійських філософів, які розроб­ляли технічну проблематику. Однак це були окремі, роз­різнені дослідження.

Філософія техніки - це одна з найбільш молодих гілок філософського знання філософія. До Другої світової війни внесок техніки у цивілізацію лише оптимістично схвалювався, а безперервний техніч­ний прогрес здавався чимось навіки даним і таким, що стверджує ідею панування людини над природою. Справж­ня зацікавленість у філософському тлумаченні проблем тех­ніки почалася із всесвітніх філософських конгресів у Від­ні (1968), у Варні (1973) та у Дюссельдорфі (1978). З того часу кількість друкованих праць, присвячених цій пробле­матиці, почала стрімко зростати.

Проте деякі філософи нехтували філософським аналі­зом техніки. З технікою вони по­в’язували обмежену щодо інтелектуального змісту дія­льність, що не варта філософського дослідження, а філософія розглядалась ними як частина царства духу, який протистоїть практичній діяльності, заснованій на інтуїтивному вмінні робити щось. „Долею філософії стало твердження про мо­жливість нею самою обстоювати власну субстанційність лише за умови виступу проти „техніки” у широкому її значенні”, — писав у 1963р. І. Блюменберг. Одночасно гальмувала поступ філософії техніки тенденція розглядати людину винятково як аnіmаl rаtіоnаlis (тварину раціональну), яка стверджувалася завдяки тому, що марксистська традиція, яку не сприймали на Заході, приділяла техніці як частині, так званих продуктивних сил суспільства, підвищену ува­гу, наголошуючи, що саме рівнем їх розвитку й визна­чається рівень суспільного, культурного та морального прогресу людства.

Тільки з усвідомленням суперечності між традицій­ною ідеєю нескінченного прогресу та близькістю меж зро­стання, характерною для 60-х років XX ст., філософія тех­ніки виділяється як окрема гілка філософсь­кого знання. І як наслідок виникають і розвиваються зовсім нові науки:

а) філософія техніки, або філософія науки і техніки;

б) технікознавство;

в) комплекс технічних наук, що в Англії називаються „Technology”;

г) історія природознавства та техніки;

д) соціологія науки та техніки;

е) інженерна психологія та ін.

Зусиллями цих наук розроблено цілий комплекс філософських проблем, найбільш актуальні з них будуть розглянуті нижче.

Визначена ціль роботи викликає певні завдання, відійшовши від суто філософських суперечок про онтологічний та гносеологічний характер сучасної техніки, зосередитись на більш конкретних і нагальних проблемах техніки, що безпосередньо стосуються буття людини і суспільства, таких як: співвідношення між наукою і технікою; зростаюча складність сучасної тех­ніки та пов’язана з цим необхідність оцінки її наслідків; наслідки застосування комп’ютерів; шляхи й перспективи розвитку техніки та ін.

Задача аналізу проблеми співвідношення науки і техніки в тій або іншій формі розглядалася в роботах Г. Беме, C. Тулміна, Г. Сколімовські, Л. Мемфорда і ін. Так Д. Сехель вважав, що „технічний прогрес, перш за все, керується розвитком емпіричного, а не теоретичного знання”. Ряд західних методологів науки, наприклад такі, як С. Тулмін і Д.Прайс, намагаються для виявлення логіки еволюції технічного застосовувати теоретичні моделі розвитку науки [20, 38]. Ця проблема була, є і буде актуальною через те, що співвідношення між наукою і технікою проявляється як динамічний проц

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать