Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

-Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

-Предмет дослідження — напрямки формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

-Мета нашої роботи — на основі аналізу спеціальної психолого-педагогічної літератури теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність напрямів формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

Гіпотеза дослідження :

формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов:

-застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку;

-впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використанням новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.

Завдання дослідження

- проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з метою визначення понятійно-термінологічного апарату, у контексті дослідження проблеми;

- з’ясувати й узагальнити структурні компоненти самооцінки як продукту самосвідомості людини та особливост і її становлення в онтогенезі;

- обґрунтувати методику експериментального дослідження і вивчити самооцінку у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ;

- визначити шляхи формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.

РОЗДІЛ 1.НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

- 1.1.Самооцінка як продукт самосвідомості людини та її структурні компоненти

- 1.2.Науково-теоретичне становлення знань про самооцінку в історії психології

- 1.3. Становлення самооцінки в онтогенезі

Самооцінка ―

оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей - є важливим регулятором поведінки .

Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності.

Мірою адекватності при цьому виступає її відповідність об’єктивній цінності індивіда.

Онтогенез самооцінки

- 4 роки

Самооцінка пов’язується з успішністю предметно ї діяльності

- 5,5 років

У ставленні дитини до себе починає проникати оцінка однолітка. Самооцінка також пов'язана з наочною діяльністю, але у відношення до себе починає проникати досвід взаємин дитини з однолітками в предметній діяльності.

- 5,5-6,5 років

Втрата предметноїюдіяльностію свого провідного положення. Жоден вид дитячої діяльності (навіть гра) не має зв'язку з самооцінкою дитини. Самооцінка не пов'язана з соціальною сферою дошкільників. У цьому віці успішність предметної діяльності пов'язана тільки з передбачуваними дитиною оцінками цих дій іншими людьми.

- 6,5 років

Відношення дитини до себе опосередковане оцінками однолітків, мамою і вихователем.

- 7 років

Виробляє елементарні судження про свої досягнення, вчинки, якості. Прагне високої самооцінки, переживає оцінки, переживає свою відповідність-невідповідність певному еталону. Вміє порівняти себе з іншими. Усвідомлює зв'язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Виявляє здатність до елементарної рефлексії – усвідомлює, як її особливості сприймають дорослі та однолітки, може будувати свою поведінку з урахуванням можливих реакцій інших людей.

РОЗДІЛ ІІ.ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ

- 2.1.Концепції психічного дизонтогенезу у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку

- 2.2.Зовнішні й внутрішні психологічні передумови формування самооцінки у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Психологічні передумови формування самооцінки

-а) внутрішні , які полягають особливостях функціонування психічних явищ, що залежать від впливу порушення;

-б) зовнішні , які характеризуються впливом соціуму.

Внутрішні передумови:

- Біологічні чинники, а саме - характер ушкодження мозку

- Генетичні чинники, можливо, визначають не тільки формування мисленнєвої і мовленнєвої системи, але й конкретні психопатичні синдроми, які зачіпають особистісну сферу людини з порушеннями мовлення

- Психологічні рефлексивні переживання дитиною власної неповноцінності, які досить часто ігноруються .

Зовнішні передумови:

- Дефіцит спілкування і недостатність володіння прагматикою спілкування (комунікативна депривація і фрустрація).

- Вимоги, що висуваються соціумом до тих здібностей, які формуються у дитини не благополучно.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать