Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників

Реферат

Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників

Досвід показує, що для ефективної підготовки старшокласників до художньо-конструкторської діяльності остання повинна будуватися за типом професійної діяльності художника-конструктора. Тому вчителі трудового навчання, організатори технічної творчості, наставники повинні досконало володіти системою понять, теоретичних положень, якими оперує дизайнер, і системою дій, послідовних процедур, етапів, які передбачені методикою художнього конструювання.

У Швейцарському федеральному інституті технології встановлено такі етапи проектування (професійної діяльності дизайнера): дослідження і аналіз, творче проектування і синтез, Інтенсивне проектування і завершення.

Аналогічно діяльності дизайнера спробуємо відобразити і художньо-конструкторську діяльність старшокласників, яка, на нашу думку, повинна складатися з таких основних етапів: підготовчого; творчого пошуку; творчої розробки; робочого макетування.

У свою чергу кожен з етапів включає в себе декілька стадій.

На підготовчому етапі учні збирають інформацію, вивчають вихідні дані і визначають цільові настанови, які є ґрунтовною основою для прийняття практичних рішень. Цей етап носить характер інформаційного.

Ціль інформації в процесі художньо-конструкторської діяльності — зниження випадковості, яка проявляється в проектних ескізах учнів, невизначеності і невпорядкованості. Учитель разом з учнями розбирає сутність навчальних завдань, ситуації і виробляє разом з ними цільову настанову. Організовуючи роботу, він ставить перед учнями творчі завдання відповідно до етапів творчого процесу, розкриває суперечливий характер самого художнього конструювання, спонукає тим самим учнів до творчої, активної діяльності.

На підготовчому етапі вчитель повинен використовувати всі способи передачі інформації (знань), головними з них є: словесна рекомендація, посилання на аналог, графічна форма передачі інформації (начерки, схеми). Остання, на нашу думку, має особливе значення у підготовці старшокласників до професії художника-конструктора. Це природно, оскільки професійне ставлення художника-конст-руктора до світу формується переважно на основі інформації, яка надходить через око — зоровий аналізатор, пристосований для сприйняття, передачі і обробки інформації. Також джерелами знань можуть служити публікації, журнали, книги, каталоги промислових фірм і виставок, зразки асортиментних виробів.

Завдання учнів на даному етапі полягає в тому, щоб за певний проміжок часу зібрати максимальну кількість наукової інформації про виріб, який вони будуть виготовляти. Вся зібрана інформація систематизується з метою найбільш зручного її огляду. Прототипи виробу ретельно і критично оцінюються з точки зору сучасних споживчих та виробничих вимог і всіх особливостей їхнього художнього й конструкторського рішення.

Наступною стадією художньо-конструкторської підготовки старшокласників є етап творчого пошуку, який, на нашу думку, слід вважати чи не найважливішою структурною ланкою єдиного творчого процесу проектування, коли останній починається задовго до появи креслень. Пошук ідеї і задуму проектного рішення ґрунтується насамперед на інформації, отриманій учнями на підготовчій стадії. На цьому етапі, принаймні на початковій фазі, роль педагога-художника дещо обмежена в тому плані, що він повинен бути «уважним» і «обережним», щоб сприяти виробленню самостійності та оригінальності в прийнятті рішень і не порушити хід творчої думки учнів.

На етапі творчого пошуку робиться спроба визначити вимоги, пов'язані з функціонуванням виробу, загальні вимоги технічної естетики, які завжди забезпечують комплексний підхід до виробу, враховуються характерні риси форми, стильова спрямованість. Розумінню і формуванню загальної задачі проектування значною мірою сприяє ознайомлення старшокласників з прототипами виробу.

Етап творчого пошуку складається з трьох послідовних фаз: виконання клаузула (від лат. сіа-и$ІІ1а — короткочасна творча вправа), ескізу-ідеї (форескізу) і початкового ескізування.

Інтуїтивне мислення при розробці клаузули та ескізу-ідеї працює з вихідними даними і володіє «швидкодією». У клаузулі відбувається неповне відображення об'єкта у свідомості. В ескізі-ідеї об'єкт проектування виражається в напівінтуїтивній формі початкової гіпотези. Нечітко усвідомлені окремі ланки цього розумового процесу мають своїм результатом зародження «за-думу-припущення», що враховує окремі факти і ситуацію.

У клаузулі, з виконанням якої починається творчий пошук старшокласників, знаходить своє вираження особливість сприйняття ними початкових вихідних даних. Учні здатні через попередній досвід сприйняти та інтуїтивно відібрати цілісні структури і виразити уявлення про об'єкт у вигляді цілісного зорового образу. Короткочасна клаузула має на меті стимулювати творчий акт та розвивати в учнів творчу фантазію і навички при першому ознайомленні з темою, охопити її сутність, виявити первинне уявлення про об'ємно-просторову побудову об'єкта. Клаузула вчить учнів за короткий проміжок часу розкривати основний зміст теми (дизайн-проекту) в ескізній формі. Вона відіграє важливу навчально-освітню і виховну роль, коли перетворюється в метод систематичних тренувальних вправ, спрямованих на розвиток композиційних художньо-конструкторських здібностей, уяви і спритності в розробці образних варіантів; привчає учнів до швидкої реакції, зосередж