Закономірності і принципи виховання

Зміст

1. Вступ.

2. Закономірності виховання.

3. Принципи виховання.

4. Взаємозв’язок закономірностей та принципів виховання.

5. Висновок.

6. Використана література

1. Вступ.

Процес виховання — система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Він має свою специфіку, передусім цілеспрямований характер. Наявність конкретної цілі робить його систематичним і послідовним, не допускає випадковості, епізодичності та хаотичності у проведенні виховних заходів. Процес виховання залежить від об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Об'єктивними чинниками є: особливості розбудови України взагалі та системи закладів освіти зокрема; перебудова економіки на ринкових засадах; особливості розвитку соціальної сфери; відродження національних традицій, звичаїв, обрядів, народної педагогіки; розширення сфери спілкування з іноземними громадянами; вплив природного середовища.

До суб'єктивних чинників відносять: соціально-педагогічну діяльність сім'ї та громадських організацій; навчально-виховну діяльність закладів освіти в особі їх працівників; цілеспрямовану діяльність засобів масової інформації; діяльність закладів культури; виховну діяльність позашкільних установ та діяльність церкви.

Процес виховання як особлива цілеспрямована діяльність має свої закономірності та принципи. Системно-структурний підхід до аналізу педагогічних явищ і процесів дає можливість, в першу чергу,визначити закономірності виховання. Знання закономірностей дозволяє врахувати в процесі виховання найбільш суттєві зв’язки між зовнішнім та внутрішніми факторами, які впливають на формування цінностей, почуттів і норм поведінки особистості. Виявлення закономірностей виховання має суттєве значення для визначення нормативів і правил, які регламентують структуру, зміст, методику та технологію організації та здійснення виховання.

2. Закономірності виховання

Системно-структурний підхід до аналізу педагогічних явищ і процесів дає можливість, в першу чергу,визначити закономірності виховання. Знання закономірностей дозволяє врахувати в процесі виховання найбільш суттєві зв’язки між зовнішнім та внутрішніми факторами, які впливають на формування цінностей, почуттів і норм поведінки особистості. Виявлення закономірностей виховання має суттєве значення для визначення нормативів і правил, які регламентують структуру, зміст, методику та технологію організації та здійснення виховання.

Сфера дії закономірностей розповсюджується на всю систему процесу виховання. Але ефективність виховання, в першу чергу. Залежить від урахування взаємопов’язаної дії тих компонентів. Які здійснюють найбільший вплив на якість і результативність виховання.

Закономірності виховання — стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.

Ефективність виховання залежить від:

-характеру виховних стосунків, в яких бере участь особистість;

-відповідності мети виховання її організаційній практиці;

-сукупності дії об’єктивних та суб’єктивних факторів виховання;

-інтенсивності виховання та самовиховання;

-активності самих вихованців в процесі виховної взаємодії;

-сили впливу на «внутрішню сферу вихованця»;

-вікових та індивідуальних особливостей вихованця тощо.

У виховному процесі виявляються такі закономірності.

Виховання органічно пов'язане із суспільними потребами й умовами виховання. Значні зміни в житті народу зумовлюють і зміни у виховній системі. Розбудова незалежної держави Україна потребує формування в підростаючого покоління національної свідомості, любові до своєї Вітчизни, до рідної мови, до свого народу, його традицій, історії та культури.

Людина виховується під впливом найрізноманітніших чинників. Недарма кажуть, що виховує все: і люди, і речі, і явища. Важлива роль у вихованні належить людям, насамперед батькам і педагогам. Це покладає на них особливу відповідальність.

Процес виховання відбувається найуспішніше в природному для нього національному річищі з урахуванням менталітету вихованця. З огляду на це, дитину мають оточувати рідна мова, природа, національна культура, звичаї, традиції тощо.

Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність. Це, зокрема, стосується формування її думок, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, емоційної сфери. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення).

Визначальними у вихованні є діяльність та спілкування. Діяльність — головний чинник єдності свідомості та поведінки під час здійснення учнем певних видів діяльності (навчальної, трудової, ігрової, спортивної та ін.).

Ефективність виховання залежить від ставлення особистості до навколишньої дійсності взагалі та до спрямованих на неї педагогічних впливів зокрема. Сформовані у процесі виховання погляди і переконання, мотиви поведінки визначають позицію вихованця щодо спрямованих на нього педагогічних впливів. У разі несприйняття цих впливів проводять спеціальну виховну роботу і лиш

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать