Формування народознавчих знань та вмінь учнів

Реферат з українознавства

на тему:

„ФОРМУВАННЯ НАРОДОЗНАВЧИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ”

Способи формування знань і вмінь учнів найрізноманітніші. Розглянемо лише деякі з них. Як мотивувати учням необхідність знань з українського народознавства? Почну з того, що людина не купує собі річ, яка їй не потрібна або не подобається. Цю аналогію можна перенести на учнів: вони не сприймають знання, які зовсім їм не подобаються. Отож, учитель повинен викладати навчальний матеріал цікаво й обов’язково пояснювати необхідність його для формування життєвого досвіду учнів.

Формувати знання й уміння учнів слід випереджаючим навчанням. Вони сприймають із задоволенням знання, коли володіють частинкою цих знань. Toму я не позбавляю їх ініціативи взяти активну участь у підготовці до наступного уроку. У кабінеті обов'язково є програма з народознавства, з якою учні знайомляться заздалегідь. Крім виконання домашніх завдань, вони готують матеріали до нового уроку: повідомлення, літературу, наочність, експонати в кабінет народознавства та ін. Це є випереджаюче навчання.

Діти середнього шкільного віку особливо люблять "хизуватися" серед ровесників своєю обізнаністю з народознавства. Вони активно шукають знання, прагнуть самоосвіти. І це допомагає мені формувати в них народознавчі знання та вміння. Отже, вчитель повинен створювати умови для активного залучення учнів до організації навчально-виховного процесу. Учитель народознавства має знати, що засвоєння знань і вмінь залежить від сприйняття учнями нового матеріалу. Наведу як приклад фрагмент уроку „Хмелю ж мій, хмелю. З історії вшанування хмелю в Україні, його використання. Хміль у фольклорі українському”. Коли я вчу виготовляти дріжджі з хмелю, то демонструю цей процес. Перед уроком я варю шишечки в шкільній їдальні. А на уроці проціджую відвар, добавляю борошна й після того, як "каша" охолоне, розкладаю дріжджі шматочками на підносі. Учні краще сприймають матеріал, коли бачать сам процес, а не тільки чують про нього. А мені, вчителю, важливо, щоб сприйняття нових знань відбулося швидко і якісно. Також не менш важливим для вчителя є і якість усвідомлення учнями знань. Наведу приклад з того ж таки уроку. Розповідаючи учням про лікарські властивості хмелю, я раптом пропоную визначити, яке в них волосся на голові: жирне, сухе чи нормальне? Після того я повідомляю, що наші предки готували ліки для волосся, щоб було воно пишним, красивим, щоб не було облисіння. Особливо зацікавилися сказаним учні, в яких лисіють татусі, а мами зовсім знищили собі волосся хімічними завивками та фарбами. Коли всі усвідомили, що знати про такі ліки важливо в житті, я продиктувала рецепт ліків із хмелю проти облисіння й для лікування волосся на голові. Формувати знання та навички потрібно на уроці, а не сподіватися, що учні вдома довчать, доміркують, дороблять. Чи можливо це?

Значну роль у формуванні знань і навичок учнів відіграє ефективне використання наочності. Урок народознавства щороку відкриває перед учнем якийсь бік людського життя. І тут не можна обійтися лише словом, необхідно активізувати й зорову пам’ять учнів. Для прикладу візьму вже згадуваний урок "Церква в житті українців колись і тепер; Використання церквою іконопису у виховних цілях". Готуючись до нього, я малюю церкву в розрізі, щоб подати одночасно знання про її будову й навчити учнів правил поведінки в церкві, поваги до християнської віри й до людей, які прийняли її. Розповідь про використання церквою іконопису я супроводжую демонструванням схеми іконостасу, вчу дітей, які ікони та в якому ряду розміщено в іконостасі. Формувати знання та вміння учнів з народознавства - це означає вчити їх філософському осмисленню, тобто вчити розкривати внутрішні зв’язки й відносини між об’єктами реального світу. Я роблю це за допомогою створення проблемної ситуації, постановки евристичних питань та пізнавальних завдань і розв'язування їх школярами. Для прикладу візьму фрагмент уроку "Писанкарство. Яйце в міфології та обрядах. Розвиток писанкарства в Україні і т.д." Ставлю учням проблемне запитання: "Чому саме яйце вибрали наші предки-язичники для писанкарства, а не інший предмет?" Учні 5-го класу висловили здогадки, що яйце схоже на сонце, бо кругленьке, а люди поклонялись Сонцю. Довго міркували, але ніхто не сказав, що яйця несуть пташки з настанням тепла, що яйце є скарбничкою майбутнього нового життя. А люди щовесни з приходом тепла, ніби теж починають нове життя. Мабуть тому й дарували язичники навесні один одному яйця, та не прості, а розмальовані, щоб малюнки на них символізували їхні побажання. Філософія наших неосвічених нецивілізованих предків щодо писанки була проста й геніальна. Розмальоване яйце вважалось святим і мало магічну силу. Далі учні отримують цілий багаж знань про християнську писанку, але первісну суть її існування в Україні вони повинні знати насамперед. Я вже зазначала, що формувати знання й уміння учнів мені допомагають пізнавальні запитання. Мабуть, не було жодного уроку в моєму житті, коли б я не "морочила" ними дитячі голови. Наприклад, на уроці "Рослини-медоноси" я даю учням цілу серію пізнавальних запитань:

1. Скільки очей має бджола?

2. Скільки ніжок у бджоли?

3. Чим міряє бджола температуру повітря?

4. З чого готують бджоли собі хліб?

5. Як провітрюють своє житло?

6. Чим підмітають підлогу у вулику?

7.