Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики

Доповідь:

Шляхи і методи активізації

пізнавальної діяльності учнів

при вивченні математики

План.

І.Вступ.

ІІ. Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці.

1.Розвиток пізнавального інтересу учнів.

2.Прийоми активізації уваги учнів.

3.Використання аналітико-синтетичного методу.

4.Роль проведення короткочасних повідомлень, підготовлених учнями.

5.Творчі завдання - засіб активізації пізнавальної актиності учнів.

6.Шляхи розвитку інтуїції школярів.

7.Дослідницький метод.

8.Проблемний метод.

9.Шляхи формування творчої самостійності учнів.

10.Шляхи вирівнювання знань і вмінь учнів із слабкою підготовкою.

ІІІ. Позакласна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності

учнів.

ІV. Висновки

Головним напрямком у викладанні математики у 1998-1999 н.р. є виклавдання математики як засобу мислення учнів. методика викладання випливає з того, що є метою навчання, спирається на вікові особливості учнів та на розуміння причин, що гальмують сприйняття відповідного матеріалу.

Своє завдання, як вчителя я розумію насамперед у вихованні учня як активно мислячої особистостів, що зможе творчо підійти до матеріалу, який вивчається. Тому вцьому навчальному році я працюю над над проблемним питанням “шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики”. З даного питання маю певні надбання, якими поділюся на сторінках цієї доповіді. Однак чимало є ще не розв’язаних проблем. Тому я продовжую працювати над цим питанням.

Дане питання достатньо розроблене у багатьох працях з дидактики, психології та педагогіки. Деякі з тих, що я опрацювала, перечислені у списку використаної літератури.

Загальний смисл вимоги активної навчально-пізнавальної діяльності учнів полягає в тому, що ця вимога має два аспекти: внутрішній ( психолого-педагогічний) і зовнішній (організаційний).

Внутрішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтерес до навчання, ініціативність у навчальній рноботі, пізнавальна самостійність, напруження фізичних і розумових сил для розв’язання поставленої пізнавальної задачі. Розвиток цих компонентів і складає необхідну умову організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зовнішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що до цієї діяльності необхідно залучити всіх учнів даного класу і кожного з них.

Ця вимога може бути здійснена тільки з допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання. такими засобами є дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки, засоби програмованого контролю і т.д.

Завдання вчителя полягає в тому, щоби поряд з вивченням понятійного апарату даної теорії постійно демонструвались прийоми і способи пізнавальної діяльності.

За своєю формою прийоми і способи діяльності описуються:

а) алгоритмічними приписами, алгоритмічними схемами, блок-схемами;

б) правилами і законами логіки.

В процесі своєї діяльності учень користується готовими алгоритмічними приписами, правилами і законами або самостійно їх складає. У першому випадку ним здійснюється репродуктивна, а у другому - продуктивна діяльність.

Для активізації навчальної діяльності учнів при розв’язуванні задач корисний також розгляд кількох задач з недостатніми даними або переозначених.

Перш, ніж реалізувати набуті знання через призму власної творчості, вивчаю передовий педагогічний досвід з цього питання.

Наприклад, цінним в активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є досвід вчительки СШ №15 м. Нікополя Г.Д. Зубарєвої. Головне в її роботі - уміння виховати у школярів правильен відношення до навчальної праці, до процесу власного пізнання при вивченні математики. Не звинуватити учня в незнанні, а допомогти йому оволодіти знаннями - така позиція вчительки. Кожен учень має право на довільну гіпотезу, навіть якщо вона пізніше виявиться помилковою. Для неї, як і для учнів, важливий пошук, що в кінцевому рахунку позитивно впливає на рівень і якість математичної підготовки їх вихованців. Галина Дмитрівна розвиває їх творче мислення, дуже важливо не тільки для успішного оволодіння шкільним курсом математики, але і для повсякденного життя.

Активізація пізнавальної діяльності учнів при вивченні теми “Квадратні рівняння” - досвід В.Г. Коваленка, заслуженого вчителя школи УРСР, Світловодської СШ №” Кіровоградської обл. У досвіді описується система підготовчих уроків до вивчення нового матеріалу з теми “Квадратні рівняння”.

Ще один досвід описаний Т.С. Яценко як результат експерименту, що проводився викладачами Черкаського педагогічного інституту у 5-х класах шкіл №92 і №129 міста Києва з питання “Активізація розумової діяльності учнів п’ятого класу при розв’язуванні георметричних задач”.

А.М. Капіносова, кандидата педагогічних наук, учителя-методиста Запорізької СШ Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл. з питання “Різнорівневе навчання учнів математики” та Ольги Чашечникової з питання “Використання системи підказок з метою розвитку математичних здібностей учнів”.

Провідні ідеї мого творчого підходу до праці такі: зацікавл

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать