Специфіка та типи уроку українського народознавства

РЕФЕРАТ З УКРАЇНОЗНАВСТВА

НА ТЕМУ:

„СПЕЦИФІКА Й ТИПИ УРОКУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА”

Яка ж специфіка уроку українського народознавства?

На уроці народознавства учні черпають знання не з надуманих теорій, а з народного досвіду. Філософія такої науки найправильніша. Вона є чистим джерелом, з якого ми черпаємо духовність і роздаємо її учням в кожну із 45 хвилин уроку. Отже, урок українського народознавства не є вигадкою "націоналістів", як дехто вважає, і не спрямований проти росіян чи людей інших національностей, Урок українського народознавства є нагальною потребою загальної освіти молодого покоління, яке готується взяти на себе відповідальність за Україну. Громадянин кожної держави зобов’язаний поважати народ, частиною якого єсам. Але не можна примусити людину поважати народ, коли вона не знає, за що саме потрібно його поважати. Якщо людина не знає історії, культури, побуту українського народу, і ще гірше зневажає все це, чи стане вона віддавати свої здібності, таланти на благо країни? Чи стане вона на захист української землі, якщо цього вимагатиме час чи ситуація? Саме на уроці українського народознавства учні засвоюють, що вони є частинкою великого українського народу, незалежно від національності, що Гімн, Прапор і Герб України то є символи, святі для українців. Саме на уроках українського народознавства вони вивчають долю української мови в давні часи, у недалекому минулому й сьогодні, переконуючись, що володіння нею є першою ознакою поваги до українського народу. Лише на уроці народознавства вони вивчатимуть українські народні пісні, які щe донедавна звучали рідше за російські, вивчатимуть українські звичаї та обряди, які донедавна вважали дурними забобонами. Насмілюсь стверджувати, то учні сьогодні на уроках народознавства здійснюють подвиг, рятуючи самобутність української нації для майбутніх поколінь. Досить того, то їхні дідусі, бабусі були відірвані від свого природного коріння, що без духовності не процвітатиме ні промисловість, ні місто, ні село, ні культура, ні наука. Чи не через дефіцит духовності в перші тяжкі роки утвердження незалежності України талановиті науковці покинули свій народ, спокусившись на долари, марки та ін. І чи не з тієї причини опинилась у кризі економіка України, потрапивши до рук "патріотів"- товстосумів, які пограбували свій народ, той народ, що їх вивчив, але не виховав?

Уже одне те, то учні мають змогу зайти на урок українського народознавства в кімнату, де кожна річ нагадує, що ти - українець, зміцнює в свідомості учня думку про те, що він не один у світі, а є в нього Батьківщина. Якось мене запросили провести урок у заводському клубі для учнів підшефної школи, бо в них ніколи не викладали цей предмет. Коли урок закінчився, працівники заводу сказали мені: "Як обікрали нас у дитинстві Ми не знаємо свого народу". А я більше співчувала дітям, які виходили з залу й запитували у своїх учителів: "А чому в нашій школі немає таких уроків?" Готуючись до уроку, учитель народознавства має мобілізувати всі свої знання, перевернути стоси літератури, почерпнути корисне з передового досвіду, оцінити багаж знань учнів, проаналізувати реальні умови для їх навчання, і, нарешті, приготувати урок так, щоб він відповідав низці обов'язкових епітетів:

o багатий на навчальний матеріал,

o цікавий методами й прийомами,

o емоційно насичений, змістовний,

o продуманий до дрібниць,

o живий за формою, свіжий за новизною структури,

o потрібний та зрозумілий кожному учню,

o справедливий щодо оцінки знань, такий, щo вшановує національнугідність кожного учня,

o направлений на всебічний розвиток,

o проведений чистою українською мовою,

o насичений сюрпризами та несподіванками,

o такий, що виховує культуру спілкування з ровесниками та вчителями, породжує чекання наступного уроку, підносить авторитет учителя.

Урок народознавства залежить від вдало підготовленого наочного приладдя. Це копітка робота, яка входить у професійні обов'язки вчителя та без якої урок народознавства немислимий. Для її полегшення вчитель використовує кабінет народознавства. Речі побуту та народного мистецтва, хатнє начиння, інтер’єр, предмети господарювання у дворі - це також наочність, що без неї не обійтись на уроці. Досвід свідчить, що розклад уроків має сприяти праці викладача не стільки з огляду на того самого, скільки через проблему збереження дуже цінних експонатів. Наприклад, я веду уроки в чотирьох паралельних класах, Урок присвячений рушникарству. Якщо уроки будуть поставлені в різні дні, скільки жразів потрібно буде розвішу вати та знімати рушники - справжні витвори мистецтва?! Чи довго проживуть вони? Полотно їх злежалося в бабусиних скринях і легко руйнується. ясна річ,що легше продумати зручний розклад уроків народознавства, ніж вишити рушник. Кабінет українського народознавства є матеріальною базою для уроку. Коли урок присвячується українській хаті, то я маг змогу показати її інтер’єр. Якщо йдеться про скриню - показую її. Якщо про одяг дістаю його зі скрині Отже, без кабінету народознавства успішне проведення уроку майже неможливе. Багато важить щодо цього й емоційний етан самого вчителя. Уявіть, що учні, переступивши поріг, бачать суворе і невдоволене обличчя вчителя. Вони починають здогадуватися, що, мабуть, від учителя сьогодні добра не жди. І їхні здогадки справджуються, учит